Справа № 456/5332/21
Провадження № 2/456/410/2022
іменем України
03 травня 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М.
за участю секретаря Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить позбавити його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач її колишній чоловік. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею та знаходиться на її утриманні. Батько за час перебування у шлюбі так і після розірвання шлюбу жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, тому вона звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Такі вимоги судом були задоволені та постановлено стягнути аліменти на утримання сина у розмірі 500 грн. щомісячно, та враховуючи зміни у законодавстві державний виконавець стягував аліменти в розмірі ј частки з усіх видів заробітку ОСОБА_2 .. Аліменти відповідач сплачував не регулярно, а точніше за нього їх сплачувала мати відповідача. На день звернення до виконкому Стрийської міської ради і заявою про надання висновку, щодо доцільності позбавлення батьківських прав, розмір заборгованості по аліментах становив 15 555 грн.. Відповідач жодним чином не намагався бачитися з дитиною, брати участь у його вихованні. Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради №231 від 19.09.2017 року ОСОБА_2 надано дозвіл на зустрічі з сином ОСОБА_4 у присутності матері у визначені години та дні, як спосіб його участі у вихованні дитини. Однак батько жодного разу до дитини не прийшов, зовсім не займається його вихованням, не цікавиться здоров'ям, аліменти не сплачує та іншої матеріальної допомоги не надає, чим ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Відповідач не проявляє батьківської турботи, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Тим самим, він не здійснює підготовку сина до дорослого життя, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, дитина не отримує від батька жодних подарунків ні на день народження, ні на день ОСОБА_5 . Вона одна займається вихованням сина, дбає про його матеріальне забезпечення, піклується про його фізичний та духовний розвиток. Дитина відвідує Стрийську дитячу музичну школу ім. О. Нижанківського по класу фортепіано, за ці освітні послуги вона сплачує кошти у розмірі 260 грн. на місяць. За навчання сина у НВК «Школа 1-го ступеня-гімназія ім. Митрополита А.Шептицького м. Стрия», вона також сплачує 240 грн.. Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Така байдужа поведінка відповідача та письмові документи переконали комісію з питань захисту прав дитини про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .. Слід зазначити, що відповідач тричі не з'явився на засідання комісії.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гречинський А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позові та просять суд їх задоволити. Позивач
ОСОБА_1 додатково пояснила, що від народження сина до сих пір батько не бере участі у його вихованні, з дитиною не бачиться взагалі. Більше року не сплачує аліменти. А відтак вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча неодноразово належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Представник третьої особи юрист служби у справах дітей Стрийської міської ради Скрицька Н.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Зазначила, що виконком Стрийської міської ради затвердив висновок комісії служби у справах дітей про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 . Незважаючи на неодноразові виклики, ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явився.
А тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання неповажною та за згодою представника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Так, судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводяться батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Стрий Львівської області, що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області. /а.с.4/
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано. В свою чергу рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.09.2014 року з відповідача у користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі 500 грн. щомісячно. Відповідно до розрахунку заборгованості ВП №58173348 від 07.04.2021р. виданого державним виконавцем ОСОБА_7 , заборгованість відповідача зі сплати аліментів відповідно до виконавчого документу станом на 31.03.2021р. становить 15 555,09 грн..
Крім того, відповідно до довідки НВК «Школа І ступеня - гімназія ім. Митрополита А.Шептицького м. Стрия» від 18.10.2021р. ОСОБА_3 , 2013 року дійсно навчається у 2-А класі, його мати ОСОБА_1 щомісячно сплачує за освітні послуги - 240 грн.. Також, як вбачається з характеристики на учня ОСОБА_3 виданої класним керівником, дитина має хороший розумовий та фізичний розвиток, а також високий рівень навчальних досягнень з усіх предметів. Програмний матеріал засвоює швидко, добре запам'ятовує навчальний матеріал, має розвинену увагу, відвідує хореографічний та вокальний гуртки. Навчанням і вихованням дитини займається мама, а зі шкоди його забирає мама або бабуся. На батьківських зборах завжди присутня мама, яка цікавиться успіхами дитини. Учень завжди охайний, вдягнений і має всі необхідні підручні матеріали та канцелярське обладнання. За два роки батько жодного разу не з'являвся у школі, не цікавиться навчанням та шкільним життям сина.
Також, згідно довідки директора Стрийської дитячої музичної школи ім. О.Нижанківського, ОСОБА_3 навчається на фортепіанному відділі з вересня 2019 року по даний час. Батьківська плата за навчання з 01.01.2021р. становить 260 грн. за місяць. Окрім того, ОСОБА_3 навчається на хореографічному відділі, що стверджується довідкою Стрийської дитячої школи мистецтв № 2 від 28.04.2021р, оплата за навчання складає 270 грн. за місяць.
У відповідності до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 затвердженого рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 22.09.2021 № 303 виконавчий комітет Стрийської міської ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.15, 26-27/
Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою
Докази подаються сторонами та учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Так, у судовому засіданні були допитані свідки, зокрема свідок ОСОБА_8 показала, що являється матір'ю позивача. Відповідач останній раз бачив дитину на його хрестинах, з цього часу дитиною не цікавився, вихованням не займається, матеріально не утримує. Вона допомагає доньці у вихованні онука, бачуться кожен день, живуть неподалік. Батько жодного разу до дитини не приходив.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що являється вчителем християнської етики та вчителем групи продовженого дня НВК «Школа І ступеня - гімназія ім. Митрополита А.Шептицького м. Стрия». ОСОБА_10 являється учнем 2-А класу, дитину приводить до школи та забирає мати, дідусь або бабуся. Батька жодного разу у школі не бачила, такий дитиною не цікавиться.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні засвідчила, що являється подругою позивача. Близько шести років їх діти разом відвідували садок та спортивні секції. Вона жодного разу не бачила батька дитини. Дитина свого батька не пам'ятає, його місцезнаходження їй не відоме.
Стаття 51 Конституції України визначає, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ст.ст. 3, 6 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Стаття 18 Конвенції визначає, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до вимог п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 даної Постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), Таким чином, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може позбавити батьківських прав лише у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи.
При вирішенні судом питання про позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватись і брати участь в її вихованні.
У даній справі судом беззаперечно встановлено обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з сином ОСОБА_3 та брати участь в його вихованні.
Тому, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, той факт, що дитина перебуває на утриманні матері, а також враховуючи позицію служби у справах дітей Стрийської міської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає за необхідне з метою захисту інтересів дитини, задовольнити заявлені позовні вимоги та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи встановлено, що професійна правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 - адвокатом Дмитрович Н.В. відповідно до договору про надання правничої допомоги від 12.04.2021р.. Згідно з наданого до позовної заяви про позбавлення батьківських прав прибуткового касового ордеру, ОСОБА_1 перечислила на рахунок одержувача - ОСОБА_12 2200 грн., призначення платежу - оформлення документів для позбавлення батьківських прав.
Виходячи із встановленої реальності участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги у даній цивільній справі та необхідності такої, беручи до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, кількість судових засідань, та їх тривалість, а також беручи до уваги зазначені в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне визначити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу 2 000 грн., які можна вважати необхідними для позивача, яка звернулася до адвоката для надання їй професійної правничої допомоги у даній справі.
Крім того так як позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову, про стягнення аліментів, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню в дохід держави з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя та зареєстрованого АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень понесених нею витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 13.05.2022
Головуючий суддя Н. М. Янів