Справа № 303/2283/22
2/303/311/22
17 травня 2022 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.,
секретар судового засідання Костюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Святий Мартин» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
КС «Святий Мартин» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94/21 від 01.04.2021 року.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі з призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
17.05.2022 року під представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів в якій просить поновити строк для подачі клопотання про витребування доказів та витребувати у КС «Святий Мартин» платіжне доручення, касовий ордер або відомості про переведення коштів на рахунок відповідача на підтвердження отримання коштів ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 94/21 від 01.04.2021 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Представник позивача подала заяву, в якій просить розглянути клопотання у її відсутності та його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Щодо поновлення процесуальних строків суд зазначає, що згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Залишення без розгляду клопотання представника відповідача в цьому випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність розглянути клопотання представника відповідача про витребування доказів. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає за можливе поновити позивачеві строк для подачі клопотання про витребовування доказів, визнавши поважними причини його пропуску.
Враховуючи обставини справи та беручи до уваги, що інформація, яка міститься у витребовуваних документах може мати суттєве значення для правильного та об'єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання про витребування доказів.
Керуючись ст.ст. 83, 84, 127, 223, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Поновити представнику відповідача ОСОБА_2 строк для подачі клопотання про витребування доказів.
Клопотання про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у Кредитної спілки «Святий Мартин» (89600, вул. Недецеї, 27/1, м. Мукачево, Закарпатська область) платіжне доручення, касовий ордер про переведення коштів на рахунок ОСОБА_1 або інші належні відомості на підтвердження отримання коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 94/21 від 01.04.2021 року.
Витребувані докази подати у строк до 03 червня 2022 року включно.
Судовий розгляд справи по суті відкласти на 10 год. 30 хв. 08 червня 2022 року.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали направити сторонам для відома та виконання (Кредитна спілка «Святий Мартин»).
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний