233 № 233/987/22
про застосування запобіжного заходу
18 травня 2022 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052380000169 від 15.05.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне, Арбузинського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученного, працездатного, який офіційно не працює та не навчається, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 09 листопада 2021 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк один місяць, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
17 травня 2022 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського районного управління поліції ГУНП України в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, має вік 38 років, задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не має стійких соціальних зв'язків, розлучений, дітей не має, не працює, веде аморальний спосіб життя.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 спробує:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, та наслідки і ризик втечі для підозрюваного можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. Після скоєного злочину ОСОБА_6 поїхав з міста Костянтинівка та намагався переховуватись у м. Слов'янськ. Також, враховуючи те, що ОСОБА_6 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, не має стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, а також беручи до уваги, що м. Костянтинівка Донецької області, де на теперішній час проживає ОСОБА_6 знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України, вказана обставина дає велику змогу підозрюваному у короткий проміжок часу змінити місце проживання, сховавшись у будь якому населеному пункті України. Тому, обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою не може запобігти цьому ризику;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Це підтверджується тим, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є його знайомими з якими він підтримує дружні стосунки, тому перебуваючи на свободі ОСОБА_6 може змусити свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінити показання на свою корить;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Це підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше судимий 09.11.2021 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк один місяць, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, незважаючи на це на шлях виправлення не став та на теперішній час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - вбивстві, що підтверджує його небажання припиняти свою схильність до вчинення нових злочинів.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваному ОСОБА_6 17 травня 2022 року о 10 годині 00 хвилин, про що свідчить розписка останнього.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні з клопотанням погодився, оскільки визнав себе винним у скоєному.
Захисник в судовому засіданні не погодився з клопотанням слідчого. Вважає, що ризики не обґрунтовані, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.115 КК України 15 травня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052380000169.
16 травня 2022 року о 12 годині 45 хвилин підозрюваному ОСОБА_6 , у присутності захисника ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 13 травня 2022 року, приблизно о 14 годині, більш точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_6 прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де в зальній кімнаті разом почали розпивати спиртні напої.
Приблизно о 17 годині цього ж дня, під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виникла сварка, через те, що ОСОБА_9 приревнував ОСОБА_6 до своєї співмешканки ОСОБА_8 . Під час сварки ОСОБА_9 взяв правою рукою зі стола кухонний ніж, яким замахнувся на ОСОБА_6 , але останній правою рукою вибив з руки ОСОБА_9 ніж, який впав на підлогу. В цей час ОСОБА_6 почав відчувати неприязнь по відношенню до ОСОБА_9 , на ґрунті чого у нього виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті останньому.
Негайно реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 правою рукою підняв зазначений кухонний ніж, який знаходився на підлозі в зальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 , та підійшовши до ОСОБА_9 , будучі в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині наніс ОСОБА_9 1 (один) удар лезом зазначеного ножа в область задньої поверхні грудної клітини. Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_9 колото-різану рану грудної клітини праворуч з проникненням у плевральну порожнину, від якої останній помер на місці.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та триває два місяці.
Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи:
- протоколом обшуку від 15 травня 2022 року, відповідно до якого, в ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_9 зі слідами насильницької смерті та зафіксовано обстановку місця події, вилучені та опечатані речі, які в подальшому визнані речовими доказами по кримінальному провадженні постановою слідчого від 15 травня 2022 року.
- лікарським свідоцтвом про смерть № 108 від 17.05.2022 відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_9 стала гостра крововтрата, травма правої легені, середостіння, правосторонній гемопневмоторакс, відкрита рана грудної клітини;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 15 травня 2022 року який розповів що, з розмови з ОСОБА_6 йому стало відомо, що той вдарив ножем їх знайомого ОСОБА_9 на прізвисько « ОСОБА_10 » від чого той помер після чого прибрав на місці злочину;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15 травня 2022 року відповідно до якого остання розповіла як зі слів ОСОБА_7 дізналась, що ОСОБА_11 вдарив ножем «Савелія», так вони називали між собою ОСОБА_9 після чого вони пішли до нього додому та виявили його без ознак життя;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 16 травня 2022, відповідно до яких останній свою вину визнав та детально розповів про обставини при яких він завдав ножового удару ОСОБА_9 від якого той помер;
- протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , під час якого останній на місці злочину вказав на механізм та обставини спричинення ним смерті ОСОБА_9 .
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
В судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_6 , в разі доведення його вини, за особливо тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча. Також ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення переховувався від органів досудового розслідування в м. Слов'янськ. Отже тяжкість ймовірного покарання та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 значно підвищують ризик переховування його від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Доведений і ризик можливості вчинення іншого злочину, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку, місця постійного проживання, раніше був судимим, зокрема за вчинення умисного злочину, знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, вказав на те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому в достатній мірі оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного - працездатний, але не працює, не одружений, неповнолітній дітей на утриманні не має, на обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, раніше судимий, характеризується за місцем мешкання негативно.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією, для даної стадії досудового розслідування, за ч.1 ст. 115 КК України; тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1 , 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого і застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 185, 193-198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне, Арбузинського району, Миколаївської області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052380000169від 15 травня 2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з 18 травня 2022 року - по 16 липня 2022 року включно.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тримати під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. № 80.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному ОСОБА_6 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1