Ширяївський районний суд Одеської області
17.05.2022 Справа №: 491/982/20 Провадження № 2/518/98/2022
Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
17 травня 2022 року
Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Тарасенка М.С.,
секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
АТ КБ «ПриватБанк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця посилаючись на те, що 27 лютого 2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . 17.02.2020 року позивачем направлена претензія кредитора до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області та 02.04.2020 року отримана відповідь в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». До спадкоємців померлого позичальника було направлено лист-претензію з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором, однак ніяких дій з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було вчинено. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 27.02.2013 року становить - 20767,27 грн., яка складається з наступного: 1643,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 19123,89 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 20 767,27 грн. за кредитним договором № б/н від 27.02.2013року, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою судді від 16.11.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
02.02.2021 року відповідачі надіслали до суду заяви щодо заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді 02.02.2021 року клопотання відповідачів задоволено та постановлено провести розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження.
24.06.2021 року до суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не визнають позовні вимоги в повному обсязі, вважають їх безпідставними та необгрунтованими, посилаючись на те, що кредитний договір укладено ОСОБА_4 , який нині є покійним, однак спадщина відповідачами не приймалась та ніяких кредитних угод вони не укладали.
16.07.2021 року до суду надійшла заява відповідно до якої позивач зменшує розмір позовних вимог та заборгованість за договором б/н від 27.02.2013 року складає 4 366,09 грн. (з яких 1 643,38 грн. - заборгованість за тілом кредита; 1 643,38 грн. - за простроченим тілом кредиту; 2 722,71 грн. - заборгованість за простроченими відсотками) та понесені позивачем судові витрати.
Розпорядженням в.о. голови Ананьївського районного суду Одеської у зв'язку з неможливістю утворення складу суду від 30.09.2021 року справу направлено до Ширяївського районного суду Одеської області.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
27 лютого 2013 року ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До матеріалів справи долучені копії паспортів позичальника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з яких вбачається, що останні зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , вказане також підтверджується довідкою Ананьївської міської ради від 20.11.2020 року.
Також до позову долучена інформація Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 02.04.2020 року, яка надана на виконання претензії АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно до якої спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Ч. 4 ст. 1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 ст.1268 та ст. 1269 ЦК України.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.
За змістом ст. ст. 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємиць, незалежно від отриманого ним свідоцтва про право на спадщину, набуває права на спадкове майно (право володіння, користування). Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини.
Так, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Спадкоємці несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні (чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно), потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.
Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою.
Обґрунтовуючи вимоги про обов'язок спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплатити заборгованість, АТ КБ «ПриватБанк» не надав жодного доказу вартості одержаного у спадщину майна спадкоємцями для задоволення вимог кредитора та стягнення заборгованості спадкодавця в межах вартості майна одержаного у спадщину або перевищує її.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13 лютого 2019 року у цивільній справі № 336/5443/16 та від 13 березня 2019 року у цивільній справі № 360/1568/16-ц, що відповідно до ч.4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами нижчих інстанцій.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову було відмовлено у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 265, 279, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. Тарасенко