Постанова від 17.05.2022 по справі 523/19729/21

Справа № 523/19729/21

Номер провадження 3/523/1365/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2022 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. ст. 124, 122-4 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021 року до Суворовського районного суду м. Одеси Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов матеріал (протокол серії ААБ № 264082 від 13.10.2021р.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ст. 122-4 КУпАП.

04.11.2021 року до Суворовського районного суду м. Одеси Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов матеріал (протокол серії ААБ № 264081 від 13.10.2021р.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об'єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об'єднання справ в одне провадження, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

З огляду на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність об'єднання справ про адміністративне правопорушення 523/19731/21 та 523/19729/21 в одне провадження для спільного розгляду.

З протоколу серії ААБ № 264081 від 13.10.2021 року вбачається, що 24 вересня 2021 року о 08 год. 49 хв. у м. Одесі у паркінгу буд. 24 по вул. Героїв оборони Одеси водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Grandeur, д.р.н. НОМЕР_1 не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного лівого бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б; 13.1. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася, проте матеріали справи (їх повнота) дає змогу суду провести розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку, якщо особу своєчасно сповістили про час і місце розгляду справи, та вона не з'явилася і не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.

На підставі чого, суд приймає рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Матеріали справи 523/19729/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП містять диск з відеозаписом камер спостереження, які надані до суду в якості доказу.

Поміж тим протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 264081 від 13.10.2021 року не містить відомостей про вказаний доказ, а тому останній не може братися судом в обґрунтування вини ОСОБА_1

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.11.2018 року (справа № 524/5536/17) зазначив, що відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є належним доказом, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Відповідно, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.»

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.05.2018 року (справа № 337/3389/16-а) зазначив, що якщо у постанові про накладення адмінправопорушення не вказано технічний засіб яким здійснений фото або відеозапис, то провадження підлягає закриття на підставі ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адмінправопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 264081 від 13.10.2021 року, матеріали справи 523/19729/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містять відомостей про технічний засіб яким здійснений фото або відеозапис.

Згідно пояснень власника автомобіля Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 що є в матеріалах справи контакт його транспортного засобу відбувся з транспортним засобом білого кольору, оскільки на автомобілі Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 під час огляду виявлено чужорідні тіла білого кольору.

З матеріалів справи вбачається що ТЗ Hyundai Grandeur, належний ОСОБА_1 є чорного кольору, а тому вказане спростовує факт зіткнення саме цих двох ТЗ.

Згідно повідомлення ОНДІСЕ № 21-7324 про неможливість надання висновку від 21.03.2022 року вбачається, що 14 лютого 2022 року водієм ОСОБА_1 біля стін ОНДІСЕ було представлено автомобіль Hyundai Grandeur, д.р.н. НОМЕР_1 , однак до 21.03.2022 року (у строк більше 45 календарних днів) автомобіль Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 до експертного огляду не надано та клопотання не задоволено, що не дає експерту можливість провести дослідження.

У випадку, що розглядається при досліджені автомобіля Hyundai Grandeur, д.р.н. НОМЕР_1 в зоні передбачуваного контактування будь-яких слідів та ушкоджень від автомобіля Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 експертом не виявлено та в виду не надання до експертного огляду автомобіль Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 проведення повнообсяжного дослідження для встановлення факту контактної взаємодії цих транспортних засобів не дає експертові можливість провести дослідження.

З огляду на викладене, до протоколу не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема, при цьому, лише протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатися достатнім для встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення та висновку про винуватість особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тоді як інші матеріали справи не містять даних, які б відображали факт порушення гр. ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Суд вказує на те, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, зазначаю, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Отже, враховуючи, що згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд, враховуючи те, що складання протоколу ААБ № 264082 від 13.10.2021р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ст. 122 -4 КУпАП є похідним від складення протоколу ААБ № 264081 від 13.10.2021р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ст. 124 КУпАП вважає, що винна ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена 122-4 КУпАП є недоведеною та спростованою наявними у справі доказами.

Керуючись ст.ст. 122-4, 124, 247 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі 523/19731/21 (провадження № 3/523/9599/21) про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Закрити провадження у справі 523/19731/21 (провадження № 3/523/9598/21) про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова підлягає оскарженню в десятиденний термін в Одеський апеляційний суд.

Суддя

Попередній документ
104346235
Наступний документ
104346237
Інформація про рішення:
№ рішення: 104346236
№ справи: 523/19729/21
Дата рішення: 17.05.2022
Дата публікації: 19.05.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.11.2021)
Дата надходження: 04.11.2021
Розклад засідань:
15.11.2021 10:00 Суворовський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
СУВЕРТАК ІННА ВОЛОДИМІРІВНА
суддя-доповідач:
СУВЕРТАК ІННА ВОЛОДИМІРІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Говядін Денис Володимирович