Справа № 947/9049/22
Провадження № 1-кп/947/799/22
16.05.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021167480000502від 16.09.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця смт. Сарата, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , 15.09.2021 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яка знаходилась у полімерному пакеті з замком «zip-lock» та стрічкою фіолетового кольору. Дану особливо небезпечну психотропну речовину ОСОБА_3 залишив при собі та почав зберігати для власного вживання без мети збуту.
15.09.2021 приблизно о 22:20 години ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку №14 по провулку Раїси Сергієнко в м. Одесі, був зупинений працівниками поліції, які в ході огляду місця події у останнього виявили та в подальшому вилучили полімерний пакет з замком «zip-lock» та стрічкою фіолетового кольору всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,441 г, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP в речовині становить 0,325 г., яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченим проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України віднесений до кримінальних проступків.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до постанови дізнавача від 16.09.2021 року речовими доказами у кримінальному провадженні визнано - сейф - пакет FPS5010065 в якому знаходиться прозорий поліетиленовий пакет з замком «zip-lock», із порошкоподібною речовиною білого кольору-PVP, кількісним змістом 0,325 г.. Речовий доказ передано на зберігання до камери схову речових доказів ОРУП №1 в Одеській області, відповідно до квитанцій №000003.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченим вини у скоєнні кримінального правопорушення, каяття у скоєному та усвідомлення суспільної небезпеки свого діяння.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_3 вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання йому слід призначити у виді обмеження волі.
Таким чином, враховуючи обставини які пом'якшують покарання та відсутність обставин які обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/116-21/15859-НЗПРАП від 04.10.2021 року вартість процесуальних витрат становить 1 372 гривні 96 копійок.
Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - - сейф - пакет FPS5010065 в якому знаходиться прозорий поліетиленовий пакет з замком «zip-lock», із порошкоподібною речовиною білого кольору-PVP, кількісним змістом 0,325 г. - після набрання вироком законної сили знищити.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на залучення експертів витрати в розмірі 1 372 гривні ( одну тисячу триста сімдесят дві ) гривні 96 копійок.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей,передбаченихст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1