Справа № 495/991/22
Номер провадження 1-кс/495/388/2022
16 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
16.2.2022року старший слідчий відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про накладення арешту на майно.
В клопотанні зазначено, що 13.02.2022 року до чергової частини ВП №2 Б-Дністровського РВП надійшло повідомлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що 13.02.2022 року приблизно о 23:00 годині, троє невідомих осіб, в масках на обличчі, проникли до будинку за місцем її мешкання, де з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, вимагали та відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 1400 доларів США, які належать потерпілій.
14.02.2022 відомості за вказаним фактом відповідно до положень ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240000210, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В ході допиту потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 встановлено, що 13.02.2022 приблизно о 23 годині троє невідомих осіб чоловічої статі, одягнені в чорний одяг та маски з прорізями для очей проникли до будинку де відкрито заволоділи грошовими коштами належними потерпілій в сумі 1400 доларів США, а також забрали мобільний телефон марки «Cubot» з сім-картою оператора «Водафон» з номером НОМЕР_1 .
Під час допиту свідків в становлено, що злочинці, які вчинили кримінальне правопорушення до місця вчинення злочину приїхали на автомобілі марки «BMW» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » та після вчинення кримінального правопорушення зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.
15.02.2022 на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області проведено обшук домоволодіння АДРЕСА_2 в ході якого було виявлено та вилучено автомобіль марки «BMW» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який було опечатано для подальшого проведення його огляду за участю спеціалістів.
Вказаний автомобіль марки «BMW» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » для зберігання було направлено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів №9 ГУНП в Одеській області (м. Арциз, вул. Транспортна, 2-Б, Болградського району Одеської області)
16.02.2022 тимчасово вилучене майно постановою старшого слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022162240000210.
На даний час необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «BMW» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » для забезпечення його збереження з метою подальшого проведення огляду з залученням спеціалістів.
За твердженням слідчого, з метою належного зберігання речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, забезпечення можливості проведення відповідних судових експертизи, враховуючи значимість вказаного майна для кримінального провадження. На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання повідомленні належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, оскільки їх неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Вивчивши матеріали кримінального провадження за клопотанням слідчого про накладення арешту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Однак, такі обставини судом не встановлено та досудовими органами не доведено.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів. Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції».
Аналізуючи вищенаведене та з урахуванням того, що арешт автомобілю марки «BMW» реєстраційний номер « НОМЕР_2 », у вигляді заборони, володіння, розпорядження та користування, може призвести до необґрунтованого порушення конституційних прав їх власників, що є неприпустимим, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме в частині заборони відчуження зазначеного майна.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Накласти арешт, у вигляді заборони відчуження на автомобіль марки «BMW» реєстраційний номер « НОМЕР_2 ».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1