Справа № 750/6219/21 Головуючий у І інстанції Григор"єв Р.Г.
Провадження № 11-кп/4823/279/22
Категорія - Доповідач ОСОБА_1
17 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження внесеного 25 лютого 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270340000552 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою, яку було винесено під час судового розгляду, за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР від 25 лютого 2021 року за № 12021270340000552, до 14 квітня 2022 року.
Суд першої інстанції, дійшовши до висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивував це рішення тим, що на теперішній час обставини, які враховані при застосуванні запобіжного заходу у відношенні даної особи не зменшилися. Подальше тримання під вартою є виправданим, оскільки неможливо запобігти зазначеним прокурором ризикам, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_6 будь-який більш м'який запобіжний захід.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, просить ухвалу суду скасувати через незаконність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, у виді домашнього арешту.
На думку апелянта, рішення суду не містить інформації з приводу ризиків, які суд вважає доведеними, та за наявності яких не вбачає підстав для обрання більш м'якого виду запобіжного заходу, в зв'язку з чим вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи.
Звертає увагу на те, що під час обрання відносно нього раніше таких запобіжних заходів як домашній арешт та звільнення під заставу, жодним чином не порушував виконання обов'язків. Є одруженим та проживає із дружиною протягом трьох років, займається вирощуванням овочів та тварин.
Також, не погоджується із доводами суду про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши суддю - доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги з підстав наведених у неї, взявши до уваги позицію прокурора, відповідно до якої він заперечував проти задоволення апеляційної скарги, і просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження внесеного в ЄРДР від 25 лютого 2021 року за № 12021270340000552 у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 14 квітня 2022 року.
Враховуючи Рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року, яким визнано неконституційним закріплене статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, постановлені судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
На даний час нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено. Тому, при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, суд керується загальними засадами кримінального провадження.
Для забезпечення перевірки законності та обґрунтованості тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість завершення судового розгляду з ухваленням судового рішення по суті у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який спливає 21 лютого 2022 року.
Є безпідставними доводи апелянта, викладені в поданій апеляційній скарзі, відносно необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Про наявність зазначених ризиків свідчать матеріали кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжке, що передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, в зв'язку з чим, розуміючи невідворотність покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, може переховуватись від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, та можливість намагання уникнення від відбування реального строку покарання. При цьому, враховуються мотив та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, його тяжкість, те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені в різних областях України, його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, тобто ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не минули на даний час.
Посилання ОСОБА_6 на наявність у нього міцних соціальних зв'язків, оскільки він одружений та має постійне місце проживання, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Отже, колегія суддів вважає, що висновки суду про необхідність збереження обраного запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 належним чином мотивовані та підтверджуються наданими матеріалами. В клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку його тримання під вартою.
З огляду на наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 лютого 2022 року, якою було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР від 25 лютого 2021 року за № 12021270340000552, до 14 квітня 2022 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3