Номер провадження: 22-ц/813/2003/22
Справа № 523/10831/20
Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.
Доповідач Сегеда С. М.
17.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С.,
Цюри Т.В.,
за участю секретаря Хухрова С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева Ігоря Анатолійовича на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
17.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 обґрунтовувала позов тим, що вона є членом сім'ї померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була наймачем квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за зазначеною адресою, але у вищевказаній квартирі не проживає з 2000р., перешкод у користуванні житловим приміщенням ніхто не чинив, особисті речі в житловому приміщенні відсутні. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.11.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Кудрявцев І.А. ставить питання про скасування заочного рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 16.11.2020 року, ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 року було обрано колегію суддів у складі головуючого судді Ващенко Л.Г. та суддів Колеснікова Г.Я. і Вадовської Л.М. (а.с. 58).
Ухвалами Одеського апеляційного суду від 18.12.2020 року та від 20.01.2021 року апеляційне провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи.
Разом з тим, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.01.2021 року, суддю Вадовську Л.М. було замінено на суддю Сєвєрову Є.С. (а.с.64).
Крім того, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.08.2021 року, головуючого у справі суддю Ващенко Л.Г. було замінено на суддю Сегеду С.М. (а.с.71).
У зв'язку з цим та через велике навантаження цивільних справ на суддів цивільної палати Одеського апеляційного суду судове засідання було призначено на 09 лютого 2022 року, на 10.00 год.
Разом з тим, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.02.2022 року, суддів Колеснікова Г.Я. і Сєвєрову Є.С. було замінено на суддів Цюру Т.В. і Комлеву О.С., які ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.02.2022 року прийняли справу до свого провадження та розгляд справи було призначено на 11.05.2022 року, на 13.00 год. (а.с.75, 76), про що учасники справи були належним чином повідомленими, за виключенням відповідача ОСОБА_2 , яка з поштовою кореспонденцією по вказані адресі не зверталась (а.с. 77-79, 81, 82).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше одного року, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, розгляд даної справи здійснений 11.05.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, які повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, заяви або клопотання про відкладення справи від них не надходило. Повний текст судового рішення складений 17.05.2022 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , займала три кімнати, площею 43,59 кв.м., склад сім'ї 7 чоловік, особовий рахунок відкрито на підставі ордера № 1730 від 28.01.1972 р., який виданий Ленінським райвиконкомом. Договір найму житла укладено 29.10.1984 р. строком на 5 років. (а.с.11).
Згідно довідки з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрації № 259 від 08.07.2020р. в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.15).
При цьому суд виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис № 369 (а.с.10).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового будівництва.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Таким чином, суд виходив із того, що позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з того, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР та ст.ст. 15, 16 ЦК України.
При цьому позивач вказала, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не проживає у вказаній квартирі більше 6 місяців, а саме з 2000 року по теперішній час, надавши суду відповідні докази, а саме акт про не проживання особи від 08.07.2020р., підписаний сусідами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , який посвідчений начальником ТОВ «КК «Сервіс-Паустовський» Беньковським М. (а.с.16).
Зазначені доводи позивачки не були спростовані матеріалами справи, більше того, підтверджені останніми, а також третьою собою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_9 , які були допитані в судовому засіданні 16.11.2020 року (а.с.43).
Ті обставини, що позивачка ОСОБА_1 не є власником та не є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 та не зверталася до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради з відповідною заявою про заключення договору найму вищевказаної квартири, в даному випадку правового значення не відіграють, оскільки за змістом ст.ст. 64, 71, 72 ЖК УРСР право звернення до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, належить будь-якому члену сім'ї наймача.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти ухваленого судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його повністю спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти постанову, якою позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева І.А. задовольнити.
Крім викладеного, колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн., та за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 грн., а всього у сумі 2102 грн., як того вимагає ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева Ігоря Анатолійовича задовольнити.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2020 року скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у загальній сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Т.В. Цюра