Справа № 502/383/22
17 травня 2022 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від
відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
17.02.2022 р. о 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в м. Кілія по вул. Портова,1 біля меморіалу “Прикордонний десант” висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівника прикордонної служби, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, тобто нецензурна лайка в громадських місцях.
Відповідно до телефонограми від 10.05.2022 р., яку прийняла співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 10.05.2022 р. о 10 годині 47 хвилин та повідомила, що ОСОБА_1 перебуває в зоні проведення АТО.
12.05.2022 року Кілійським районним судом Одеської області винесено постанову про здійснення приводу ОСОБА_1 , на розгляд справи.
Постанова суду виконана не була, привід не здійснено.
16.05.2022 року Кілійським районним судом Одеської області винесено постанову про здійснення приводу ОСОБА_1 , на розгляд справи.
Постанова суду виконана не була, привід не здійснено, однак відділенням поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області було надано лист від 17.05.2022 р., в якому зазначено, що здійснити привід ОСОБА_1 не є за можливе, оскільки останній на даний час перебуває за межами території обслуговування на лікуванні.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не надав. В поясненнях до протоколу зазначив, що порушення відсутнє, оскільки громадське місце не знаходиться біля хвіртки будівлі № 1 по вул. Портова, з громадським порядком не ознайомлений.
Зважаючи на факт того, що ОСОБА_1 мав право на отримання професійної правничої допомоги та цим правом за значний проміжок часу не скористався, не надав клопотань про перенесення розгляду справи та ознайомлення з останніми, враховуючи, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня скоєння правопорушення, а також з метою запобігання затягування розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за його відсутності, посилаючись на додані до протоколу матеріали справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом серії ВАВ № 508796 від 17.02.2022 року про адміністративне правопорушення - про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП;
- рапортом працівника поліції від 17.02.2022 р. про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП;
- письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП;
- відеозаписом про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, відопвдіно до якого зафіксований факт висловлювання ним нецензурною лайкою в присутності співробітників поліції, а також сторонніх громадян біля меморіалу “Прикордонний десант”.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих, а також іншими документами.
Як вбачається з диспозиції ст.173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях. Іншою формою цього правопорушення є знищення або пошкодження якого-небудь майна у незначних розмірах, тощо.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Громадське місце - це місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони, тобто сама по собі вулиця. Крім того, за змістом диспозиції ст.173КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці). Однак, вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу, є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у формі прямого або непрямого умислу. При цьому особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено саме громадський порядок і прагне саме цього. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
Досліджені в судовому засідання докази, зокрема відтворений носій інформації, наданий працівниками поліції, та на якому зафіксовані події в м. Кілія по вул. Портова,1 біля меморіалу “Прикордонний десант”, вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівника прикордонної служби та працівника поліції ВП №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
Посилання ОСОБА_1 в поясненнях на ті обставини, що за його баченням порушення відсутнє, оскільки громадське місце не знаходиться біля хвіртки будівлі АДРЕСА_2 , він з громадським порядком не ознайомлений, суд розцінює як хибні, оскільки, з відеозапису, пояснень свідка ОСОБА_3 , рапорту старшого інспектора СРПП ВП №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, та не спростовано самим ОСОБА_1 , що на вказаній території знаходилися, також і інші люди, що тим самим підтверджує наявність ознак громадського місця, а не безлюдність території, на якому відбувався конфлікт, що повністю підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та спростовують доводи ОСОБА_1 , який заперечує щодо вчинення ним вказаного діяння, що суд розцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та розцінює таку позицію ОСОБА_1 як спосіб захисту.
Як вбачається з відтвореного в судовому засіданні носія інформації у вигляді CD-R диску щодо подій від 17.02.2022 року, наданого відділенням поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, вбачаються ознаки хуліганства з боку ОСОБА_1 , який умисно, не будучи власником, користувачем території на котрій він знаходився під час скоєння адміністративного правопорушення, законні права та охороняємі законом інтереси якої жодним чином не порушувалися, почав висловлюватися на адресу працівника прикордонної служби та працівника поліції ВП №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, в присутності інших осіб, грубою нецензурною лайкою.
Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, є продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу поліцейського припинити її.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до статті 23 КпАП України - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Беручи до уваги характер правопорушення, його тривалість та сутність протиправних дій, особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі, визначеному відповідною статтею КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 173, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 - громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 - громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников