Справа № 947/9144/22
Провадження № 2-о/947/175/22
17.05.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.
при секретарі - Грабовій Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30-Б) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області. При цьому заявниця посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області, яке тимчасово знаходиться на окупованій території України, помер її батько - ОСОБА_2 . Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». З метою реєстрації факту смерті батька в органах ДРАЦС та отримання відповідного Свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України, заявниця вимушена звернутись до суду з даною завою.
У судове засідання заявниця не з'явилась, повідомлялась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа: представник Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, повідомлявся.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується матеріалами справи, а саме: Свідоцтвом про народження (актовий запис №2089 Жовтневого відділу ЗАГС Ворошиловград від 27 вересня 1979р.).
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області, батько заявниці - ОСОБА_2 помер, про що свідчать «Лікарське свідоцтво про смерть» №58 від 30 квітня 2022 року та «Свідоцтво про смерть», серії « НОМЕР_1 , видане 11 травня 2022 року «Жовтневим відділом запису актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, актовий запис №1018», копії яких додані до матеріалів справи.
Так, згідно «Лікарського свідоцтва про смерть» №58 від 30 квітня 2022 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті «Субарахноїдальний крововилив».
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»: «Діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Також, відповідно до Додатку 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Отже, «Лікарське свідоцтво про смерть» №58 від 30 квітня 2022 року та «Свідоцтво про смерть», серії « НОМЕР_1 , видане 11 травня 2022 року «Жовтневим відділом запису актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, актовий запис №1018»вважаються недійсними, оскільки с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області, віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Виходячи з наявних у справі доказів вбачається, що реєстрація смерті батька заявниці у органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть батька, на підставі вищезазначених свідоцтв, у неї немає, оскільки вони не відповідають визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявниці неможливо в іншій спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Згідно п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Таким чином, у зв'язку з тимчасовою окупацією території, необхідно встановити факт смерті фізичної особи, а саме, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області.
Встановлення даного факту необхідно заявниці для реєстрації факту смерті батька в органах ДРАЦС та отримання відповідного Свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.
При таких обставинах та враховуючи положення ст.317 ЦПК України, суд вважає вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Керуючись ст.ст. 10,12,13,18,211,293,294,315,317,430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області, уродженця м. Луганськ, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 64 роки, в с. Пшеничне Щастинського району (стара назва Станично-Луганський р-н), Луганської області, Україна (тимчасово окупована територія), причина смерті - «Субарахноїдальний крововилив».
Рішення суду є підставою для реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.