Справа № 496/1494/22
Провадження № 2/496/1160/22
16 травня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Таштанової Олени Георгіївни про забезпечення позову по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави,
Представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом.
Одночасно з позовом представником позивача до суду була подана заява про забезпечення позову. У вказаній заяві представник позивача просила суд забезпечити позовну заяву ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме на квартиру загальної площі 45,9 кв.м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2389144851101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності до набрання законної сили рішення суду за даним позовом.
Свою заяву представник позивача мотивував тим, що в період з 08.11.2021 року по 26.12.2021 року ОСОБА_1 переказав кошти ОСОБА_2 загальну суму 399 212 грн. 23 коп. та 17650 доларів США. Метою переказу коштів було інвестування у відкриття салону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_2 та подальшого отримання та подальшого отримання прибутку, за наслідками переказу коштів відповідач повинна була підготувати документи, з якими би позивач та відповідач були би засновниками юридичною особи, в межах якої був відкритий зазначений салон краси та врегулювати відносини між ними, як засновниками. Згодом стало відомо про те, що відповідач дійсно відкрила зазначений салон, проте здійснила це на свою користь, обрала організаційно - правову форму фізичної особи - підприємця та здійснювала всю діяльність на власну користь. По суті позивач надав кошти відповідачу на те, щоб на користь позивача був відкритий салон з метою зайняття підприємницькою діяльністю, проте відповідач отримала кошти позивача та відкрила салон краси на свою користь, чим обманула позивача та використала кошти позивача не за призначенням. Сума коштів, які були отримані без достатньої правової підстави, є доволі значною та, таким чином, існує реальна загроза того, що відповідач буде здійснювати дії націлені на ускладнення та/або не можливість виконати у подальшому рішення суду, а особиста власність відповідача за час судового розгляду справи може бути передана третім особам для того, щоб неможливо було звернути стягнення за рішенням суду. Як вбачається з інформаційної довідки №299888511 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_2 є власником об'єкта житлової нерухомості (квартири) загальною площі (кв.м.): 45,9, житлова площа (кв.м.) 22,2; адреса знаходження АДРЕСА_1 , право власності на підставі договору купівлі - продажу квартири, серія та номер: р. АДРЕСА_3 , виданий 09.09.2021 року, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С.. Таким чином, позивач вимушений звернутись до суду з проханням накласти арешт на об'єкт нерухомого майна (квартира), що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до набрання законної сили рішення суду по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як передбачено ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, одним із яких відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України є накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 2) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ст. 153 ЦПК України).
Згідно зі ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Так в заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Таштанова О.Г. посилається на те, що у власності відповідача є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідно до наданих копії документів, долучених до заяви про забезпечення позову, представником позивача не було надано доказ того, що у відповідача у власності є вказана квартира.
Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача на інформаційну довідку, зв'язку з тим, що представником позивача не було надано до суду вказану довідку, а тому суд не може встановити чи належить вищезазначена квартира відповідачу.
Крім того, представником позивача не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, що може мати наслідком невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також позивачем не доведено співмірності вказаного заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (ціна позову у даній справі становить 963 612,75 грн.), не надано доказів щодо вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Суд критично оцінює доводи представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Таштанової О.Г. про те, що існують підстави вважати, що ОСОБА_2 може відчужити квартиру на користь третіх осіб, з огляду на відсутність будь-яких доказів належності вказаної квартири відповідачу та доказів вчинення нею активних дій стосовно вказаного майна.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи все вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, зважаючи на те, що представником позивача не надано належного обґрунтування та достатніх доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, враховуючи відсутність доказів того, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день звернення із відповідною заявою, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Таштанової Олени Георгіївни про забезпечення позову по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя М.Л. Пасечник