Справа № 496/359/22
Провадження № 2/496/962/22
17 травня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, тому її слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 січня 2022 року запропоновано Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з'ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації, як компетентного органу іноземної держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України цивільної справи №496/359/22 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яка перебуває у провадженні Біляївського районного суду Одеської області, за наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі в національному суді іншої держави.
Верховний Суд сформулював висновок щодо судового імунітету РФ у справі про відшкодування шкоди, заданої державою-агресором; «Суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни»
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 щодо заяви ВРУ «Про вчинення РФ геноциду в Україні» дії Збройних сил, політичного і військового керівництва РФ під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, визнано геноцидом Українського народу.
Водночас як Європейська конвенція про імунітет держав, прийнята Радою Європи 16 травня 1972 року, так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнята резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї ООН 2 грудня 2004 року, передбачають, що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов'язаних із завданням шкоди здоров'ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суду.
Визначаючи, чи поширюється на РФ судовий імунітет у справі, яка переглядається, Верховний Суд урахував таке:
- предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої фізичним особам, громадянам України, внаслідок смерті іншого громадянина України;
- місцем завдання шкоди є територія суверенної держави - України;
- передбачається, що шкода є завданою агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені в Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України;
- вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН;
- національне законодавство України керується тим, що, за загальним правилом, шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).
Окрім того, у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні з огляду на припинення його роботи на території України.
Верховний Суд установив підстави для висновку про те, що, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави.
02 травня 2022 року Міністерство закордонних справ України направило до суду лист про неможливість подачі будь-яких судових документів у даній категорії справ до російської сторони дипломатичними каналами.
Згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищезазначені обставини суд приходить до висновку, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 175, 187, 274 ЦПК України, суд -
Відкрити загальне позовне провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Російської Федерації, місцезнаходження посольства: 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 27, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Підготовче судове засіданні призначити на 12 липня 2022 року на 10.00 годин з урахуванням навантаження судді в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області (каб. №10).
Копії ухвали про відкриття загального позовного провадження у справі направити сторонам разом з копією позовної заяви та документів, долучених до неї.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно з ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов'язані надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://bl.od.court.gov.ua/sud1506/.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя О.П. Галич