Справа № 274/1988/22
Провадження №1-в/0274/346/22
17.05.2022 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області провадження за поданням начальника ДУ "Райківська виправна колонія (№ 73)" про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровенький Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження без визначеного місця проживання, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1) 27.04.2012 року за ст. 185 ч. 2, 186 ч. 1, 186 ч. 2, 190 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;
2) 02.02.2018 року за ст. 185 ч. 2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком рік, -
05.05.2022 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло подання начальника ДУ "Райківська виправна колонія (№ 73)" про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_3 на підставі п. "б" ст. 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", оскільки засуджений зарекомендував себе як порушник встановленого режиму тримання, правил внутрішнього розпорядку УВП, на шлях виправлення не став, за час відбування покарання його поведінка свідчить, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства. Просить встановити щодо засудженого наступні обмеження: заборони виходу з будинку з 23 години до 06 години наступного дня; заборони відвідувати ресторани, кафе, бари, магазини, відділи магазинів, в яких торгують спиртними напоями з метою їх придбання; заборони виїзду в особистих справах за межі району (міста); реєстрації в поліції 2 рази на місяць.
Представник адміністрації виправної колонії в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд подання без його участі.
Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд не визнає явки засудженого та представника виправної колонії обов'язковими та вважає за можливе провести розгляд подання у їх відсутність.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 158 КВК України адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Як визначено п. "б" ст. 3 Закону, адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства
У рішенні «Дедеш проти України» від 14.01.2021 року Європейський суд з прав людини зазначив, що встановлення адміністративного нагляду є втручанням у право особи на повагу до приватного життя та становить порушення ст. 8 Європейської конвенції з прав людини, при цьому будь-яке втручання може бути виправданим відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції, лише якщо воно відповідає закону, переслідує одну або декілька законних цілей, наведених у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої цілі (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Роман Захаров проти Росії» (Roman Zakharov v. Russia)
Під час визначення того, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд має оцінити, чи буде воно пропорційним законній меті, яка переслідується, і чи наявні відповідні та достатні підстави для його обґрунтування (див. рішення у справі «Нада проти Швейцарії» (Nada v. Switzerland).
Суд не виключає, що застосовані обмеження можуть у принципі бути необхідними в контексті боротьби з злочинами. Проте, судом мають бути проаналізовані індивідуальні обставини заявника та обґрунтовано, чому встановлені обмеження є необхідними.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 15.04.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Знову засуджений 31.01.2020 Залізничним районним судом м. Львова за ст.ст 15 ч. 2, 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку: 15.04.2018 року; кінець строку: 15.06.2022 року.
Відповідно до подання та долучених до нього матеріалів, в місцях позбавлення волі знаходиться з 16.04.2018 року. Під час утримання в державній установі «Київський СІЗО» характеризувався посередньо, порушень вимог режиму тримання не допускав. Заохочень не мав.
Під час утримання з 22.12.2019 року в державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», характеризувався посередньо вимог режиму тримання не порушував до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 27.05.2020 року відбував міру кримінального покарання в державній установі «Бучанська виправна колонія (№ 85)». За час відбування покарання характеризується негативно, допустив два порушення вимог режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, за порушення розпорядку дня. Заохочень не мав.
З 08.12.2020 року відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Райківська виправна колонія (№73)». Не виробництві установи не працевлаштований, відношення до суспільно корисної праці байдуже. За час відбування покарання характеризується негативно, допустив дванадцять порушень вимог режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення розпорядку дня, антисанітарний стан спального місця та вилучення заборонених предметів. Заохочень не мав. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи. Свідомо не виконує передбачені законом вимоги персоналу установи та публічно демонструє зневажливе ставлення до цих вимог. Виконує роботи із самообслуговування, не має достатнього рівня необхідних навичок. Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи. Дотримується вимог пожежної безпеки. Бере участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт» за якою займається формально. Соціально-корисні зв'язки з близькими родичами втрачені. Позову за виконавчим листом не має. Вину у скоєних злочинах визнав повністю. З 01.06.2021 року засуджений перебуває на профілактичному обліку як «злісний порушник встановленого порядку відбування покарання».
Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 засуджений більше двох разів до позбавлення волі за умисні злочини, під час відбування покарання його поведінка свідчить, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечними для суспільства, а відтак з метою запобігання вчиненню нових злочинів і здійснення виховного впливу щодо засудженого необхідно встановити адміністративний нагляд із застосуванням обмежень, які слугуватимуть профілактичними заходами спостереження і контролю за його поведінкою після звільнення. При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, в основному за злочини проти власності, відповідно, з метою контролю за його поведінкою, буде доцільно встановити обмеження у виді заборони виходу з будинку (квартири) за місцем проживання в нічний час доби та реєстрації в поліції, що дозволить спостерігати та контролювати за його поведінкою після звільнення з метою недопущення вчинення нових злочинів. Крім того, враховуючи, що засуджений не має визначеного місця проживання, зареєстрований в Луганській області, а останні злочини вчинив в м. Києві та м. Львові, тобто у різних містах України, а тому суд вважає за доцільне встановити обмеження у виді заборони виїзду в особистих справах за межі міста (району) без дозволу органів поліції.
Разом з тим, суд вважає, що не було доведено необхідність встановлення обмеження у виді заборони перебувати в кафе, барах, ресторанах, місцях, де продаються спиртні напої, оскільки не наведено даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_3 протиправних дій в нетверезому стані. За таких обставин встановлення зазначеного обмеження буде втручанням у право засудженого на повагу до його приватного життя.
Керуючись статтями 3 п. "б", 5, 10 Закону України "Про встановлення адміністративного нагляду особам, звільненим з місць позбавлення волі", статтями 9 ч. 6, 372, 539 КПК України, суд
Подання задовольнити частково.
Встановити щодо ОСОБА_3 адміністративний нагляд строком на один рік.
Застосувати до ОСОБА_3 обмеження у виді:
- заборони виходу з будинку (квартири) за місцем проживання з 23 години до 06 години наступного дня;
- заборони виїзду в особистих справах за межі міста (району) без дозволу органів поліції;
- реєстрації в поліції 2 рази на місяць.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1