Справа № 169/422/20
Провадження № 3/169/295/22
17 травня 2022 року смт Турійськ
Суддя Турійського районного суду Волинської області Хвіц Г.Й.,
за участю:
захисника - адвоката Мурая В.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Володимир - Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , неодруженого, має на утриманні дві неповнолітні дитини,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130, статтею 173, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09 травня 2020 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи по вул. Шевченка в с. Мокрець Турійського району Волинської області мопедом марки "Viper EX50F", всупереч пункту 2.4 Правил дорожнього руху України, не зупинився на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка подавалася завчасно за допомогою увімкненого проблискового маячка червоного кольору. Був затриманий шляхом переслідування патрульним автомобілем шляхом утворення штучного затору.
Крім того, 09 травня 2020 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи по вул. Шевченка в с. Мокрець Турійського району Волинської області мопедом марки «Viper EX50F», з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, органом поліції ставиться у провину ОСОБА_1 те, що він приблизно о 19 годині 10 хвилин 09 травня 2020 року, знаходячись на вул. Шевченка в с. Мокрець Турійського району Волинської області, висловлювався нецензурними словами на адресу працівників поліції, на законну вимогу останніх, при виконанні ними службових обов'язків, припинити свої хуліганські дії, не реагував та хапав поліцейських за форменний одяг.
Оскільки справи № 169/422/20 (провадження № 3/169/295/22), 169/423/20 (провадження № 3/169/296/22), 169/424/20 (провадження № 3/169/297/22) та №169/425/20 (провадження № 3/169/298/22) про вчинення ОСОБА_1 вищезазначених адміністративних правопорушень надійшли до суду та розглядаються одночасно, то, відповідно, їх слід об'єднати провадженням, присвоївши новій справі № 169/422/20 (провадження № 3/169/295/22).
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень не визнав.
Захисник - адвокат Мурай В.А. у судовому засіданні просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130, статтею 173, статтею 185 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника-адвоката Мурая В.А., всебічно, повно й об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП, в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 229204 та серії ДПР18 № 229205 від 09 травня 2020 року, поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 09 травня 2020 року.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи водієм та керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122-2 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, немає.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За змістом частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Хоча дії ОСОБА_1 й підпадають під ознаки частини першої статті 122-2, частини першої статті 130 КУпАП, однак, враховуючи, що у зв'язку із неодноразовими клопотаннями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника, розгляд справи відкладався і на момент розгляду адміністративної справи закінчилися передбачені статтею 38 КУпАП строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки правопорушення були вчинені 09 травня 2020 року, то суддя дійшов висновку, що провадження в справі в цій частині на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП підлягає закриттю.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, статтею 185 КУпАП, слід зазначити таке.
Адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, передбачена статтею 173 КУпАП.
Обов'язковою ознакою дрібного хуліганства є його наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян.
Разом з тим, статтею 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Проте, до протоколів про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 452021 та серії АПР18 № 452022 від 09 травня 2020 року не додано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.
Рапорт інспектора групи реагування патрульної поліції № 2 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Слюсарука Т.П. від 09 травня 2020 року, в якому викладено обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень, не може бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, статтею 185 КУпАП.
Аналогічний правовий висновок щодо належності і допустимості рапорту поліцейського як доказу у справах про адміністративні правопорушення викладено в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, аналіз наведених вище обставин та доказів у їх сукупності не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, статтею 185 КУпАП, та про доведеність його винуватості у вчиненні цих правопорушень.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частина перша, друга статті 7 КУпАП).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, статтею 185 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу вказаних адміністративних правопорушень.
Керуючись статтями 36, 38, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення закрити.
Провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя