Справа № 167/198/22
Номер провадження 2/167/169/22
17 травня 2022 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно якого вказаний житловий будинок заповіла дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Зазначає, що спадщину після смерті матері прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Рожищенської державної нотаріальної контори. Однак, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, 25 березня 2022 року державним нотаріусом Рожищенської державної нотаріальної контори Демчук Т. М. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
На підставі викладеного, просить визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно, а саме: 1/2 частку житлового будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 квітня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 11 травня 2022 року о 09 год 00 хв. Витребувано у Рожищенській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи № 155/2013 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Позивач та представник позивача в підготовче засідання не з'явилися, 11 травня 2022 року представник позивача подав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його та позивача відсутності.
Відповідач Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області в підготовче засідання не з'явилася. 11 травня 2022 року подали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Проти заявлених вимог позивача не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, суду надана заява про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа ОСОБА_3 в підготовче засідання не з'явилася, суду надана заява про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує, так як від своєї частки у спадковому майні відмовилась.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання на підставі наявних у суду матеріалів.
З огляду на те, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого 17 травня 2013 року виконавчим комітетом Носачевичівської сільської ради Рожищенського району Волинської області ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадкодавець ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживала сама і була зареєстрована в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки, виданої виконавчим комітетом Рожищенської міської ради від 24 січня 2022 року № 17.
24 січня 2005 року спадкодавець ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого житловий будинок з усіма надвірними спорудами в АДРЕСА_1 заповіла в рівних частках своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , земельний та майновий паї заповіла дочці ОСОБА_1 .
Факт родинних відносин між спадкодавцем та позивачем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04 травня 1964 року сільською радою с. Носачевичі Рожищенського району Волинської області.
З копії матеріалів спадкової справи №155/2013 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 встановлено, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті матері прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін та частково оформила свої спадкові права.
Інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилась у встановлений законом шестимісячний термін, про що подала відповідну заяву в Рожищенську державну нотаріальну контору.
Інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 спадщину після смерті матері ОСОБА_4 прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін, але не оформила своїх спадкових прав, та 18 червня 2021 року пемерла, що стверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 18 червня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_2 і частково оформив свої спадкові права, що стверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11 квітня 2022 року.
Інших спадкоємців немає, спадкоємців що мають право на обов'язкову частку у спадщині немає, пережилого подружжя немає.
Таким чином позивач прийняла спадщину після смерті матері у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З дослідженої в судовому засіданні копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що позивачу державним нотаріусом Рожищенської державної нотаріальної контори Демчук Т. М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , у зв'язку з відсутністю на ім'я спадкодавця документів, що посвідчують право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в зв'язку з тим, що в неї немає правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
З копії довідки, виданої виконавчим комітетом Рожищенської міської ради від 24 січня 2022 року № 17 встановлено, що згідно з записом за № 0336-1 у погосподарській книзі № 2 с.Луків за 2013 рік сільської ради значилось господарство ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З огляду на наведене, судом встановлено, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_4 на праві приватної власності.
З копії технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа будинку становить 50,9 кв.м, з яких: 26,9 кв.м - житлова площа, 23,3 кв.м - допоміжна площа. Житловий будинок з надвірними спорудами споруджений 1970 року.
За таких обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з відсутністю документів, які засвідчують право власності на нього, то суд доходить висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,9 кв.м, з яких: 26,9 кв.м - житлова площа, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сплачений судовий збір залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 11 травня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: адвокат Петрук Володимир Адамович, місце роботи- АДРЕСА_3 .
Відповідач: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: м.Рожище, вул.Незалежності, 60, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333268.
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
СУДДЯ: І.І.Сіліч