Справа № 161/2975/22
Провадження № 2-о/161/120/22
12 травня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судового засідання Остимчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючих документів.
Свої вимоги мотивує тим, що звернувшись до Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , отримала відмову, оскільки існують розбіжності в написанні по батькові в правовстановлюючих документах, а саме в договорі дарування, посвідченому Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області від 30.09.1987 року № 1-3293, свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому Першою Луцькою державною нотаріальною конторою 26.12.1975 року, зареєстрованому в реєстрі за № 1-13908, та дублікаті свідоцтва про право на спадщину за законом, виданому Волинським обласним архівом 17 березня 2011 року, зареєстрованому в реєстрі за № 31, вказано по батькові « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».
За таких обставин, оскільки вона позбавлена можливості зареєструвати право власності на нерухоме майно, просить встановити факт належності заявнику ОСОБА_1 договору дарування, посвідченого Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області від 30.09.1987 року № 1-3293, свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Луцькою державною нотаріальною конторою 26.12.1975 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-13908, та дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Волинським обласним архівом 17 березня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 31.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 01 квітня 2022 року відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявник та представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явились, від них надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Пунктом 6 частини 1 статті 256 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 заявник ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 6). Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 23 липня 1988 року уклала шлюб з ОСОБА_5 і отримала прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до договору дарування, посвідченого Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області від 30.09.1987 року № 1-3293 ОСОБА_4 отримала в дар від ОСОБА_7 37/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Луцькою державною нотаріальною конторою 26.12.1975 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-13908, та копії дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Волинським обласним архівом 17 березня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 31, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено у ході розгляду справи, заявнику підтвердження факту належності правовстановлюючих документів необхідне для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також враховуючи, що розбіжності у правовстановлюючих документах унеможливлюють використання заявником цих документів для реалізації свого права для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, надані заявником докази на підтвердження факту належності цих документів у контексті положень статей 77-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про майно, то суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та її належить задовольнити.
Керуючись статтями 77-80, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити, що договір дарування, посвідчений Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області від 30.09.1987 року № 1-3293, Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Першою Луцькою державною нотаріальною конторою 26 грудня 1975 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-13908, та дублікат Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданий Волинським обласним архівом 17 березня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 31, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення 17 травня 2022 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк