Справа № 157/1221/21
Провадження №2/157/42/22
16 травня 2022 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вавдіюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, з якою проживає дитина,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на її утримання у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування вимог зазначає, що 6 лютого 2018 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу є син ОСОБА_4 . З липня 2021 року відповідач перестав надавати будь-яку матеріальну допомогу. Її матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати неповнолітню дитину, оскільки вона не працює та не має постійного доходу, а також перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку. У зв'язку з доглядом за дитиною і відсутністю у неї самостійного заробітку, відповідач зобов'язаний платити аліменти і на її утримання. Син проживає з нею, вона не має можливості працювати внаслідок догляду за дитиною. Відповідач добровільно коштів на її утримання також не надає. Останній офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем та регулярно отримує заробітну плату, має можливість утримувати її до досягнення дитиною трьох років. Вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 2500 грн. щомісячно.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Шворак Н.В. подала заяву, із змісту якої вбачається, що вона просить справу розглянути у її відсутності та у відсутності позивачки.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надіслав до суду електронною поштою заяву про розгляд справи у його відсутності, відзив на позов не подав.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, сторони у справі як батьки малолітнього сина ОСОБА_5 зобов'язані утримувати його до досягнення ним повноліття.
Малолітній син сторін ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , яка здійснює за ним догляд, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї Пнівненського старостинського округу виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 19 серпня 2021 року за № 1685 (а.с. 8).
Відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утриманні своєї малолітньої дитини не надає.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на нього можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Між сторонами немає домовленості про спосіб, розмір і порядок сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 .
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище відповідача, відсутність даних про наявність у нього інших утриманців, матеріальне становище дитини сторін та стан її здоров'я, який є задовільним, а також те, що обов'язок утримувати дитину рівною мірою покладається як на матір, так і на батька, та доходить висновку, що вимоги позивачки належить задовольнити повністю та стягувати з відповідача аліменти на утримання його малолітнього сина у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Частинами 2, 4, 6 ст. 84 СК України передбачено, що дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідач працездатний, дані про незадовільний стан його здоров'я відсутні, на обліку у центрі зайнятості як безробітний не перебуває, а відтак, з врахуванням і того, що жодних заперечень проти позову він не подав, не заперечив викладених у позовній заяві обставин, суд дійшов висновку, що останній може утримувати свою дружину, яка доглядає за дитиною до досягнення останньою трирічного віку.
Враховуючи майновий стан позивачки, яка не працевлаштована, оскільки здійснює догляд за дитиною до трирічного віку, суд вважає, що з відповідача належить стягувати на утримання дружини аліменти у заявленому нею розмірі, а саме 2500 грн. щомісячно, починаючи з 2 вересня 2022 року і до досягнення дитиною трьох років.
Згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у встановленому законом мінімальному розмірі 908 гривень.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах стягнення сум платежів аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, з якою проживає дитина, за один місяць, належить допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 78 - 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) аліменти на її утримання у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, починаючи з 2 вересня 2021 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Рішення суду в межах стягнення сум платежів аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, з якою проживає дитина, за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий: О. В. Антонюк