Справа №155/1732/21
Провадження №3/155/23/22
16.05.2022 м.Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 11.12.2021 року о 12 годині 00 хвилини в с. Широке по вулиці Центральній ОСОБА_1 керував транспортним засобом скутер «Мотолідер» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Порушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засіданні призначені на 28.12.2021, 17.01.2022, 07.02.2022, 17.02.2022, 09.03.2022, 21.03.2022, 06.04.2022 та 26.06.2022 та 16.05.2022 повторно не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходили.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 було підписано протокол ДПР18 №386937 у графі «особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», також ним отримувались повідомлення про част та місце розгляду вказаного вище протоколу, а отже про розгляд справи в Горохівському районному суді Волинської області йому було достовірно відомо.
Проте, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність судового провадження відносно нього в судові засідання не з'являвся і не вжив жодних заходів для належної реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №386937 від 11.12.2021 року, результатом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotester 6810 Drager», за результатами якого встановлено позитивну пробу, що становить 2,01‰ та іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з довідки відділення поліції №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 13.12.2021 №14799/50/2/01-21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не видавалося.
Враховуючи всі обставини справи, при визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху та вчинене повторно протягом року, особу порушника, який не вперше притягається до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія правопорушнику не видавалось, а тому, в даному випадку, суд позбавлений можливості накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст.40-1 КУпАП, п 5 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв