Ухвала
іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 463/5991/20
Провадження № 51-5511 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу скаржника ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 1 квітня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 липня 2020 року у справі №463/5991/20 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 1 квітня 2022 року ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2022 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до скарги копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8частини першої статті 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, та є пропорційним.
Зі змісту касаційної скарги та долучених копій оскаржуваних судових рішень убачається, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова
від 15 лютого 2022 року переглянута в апеляційному порядку, а ухвала Львівського апеляційного суду від 1 квітня 2022 року є постановленою за результатами розгляду апеляційної скарги на вказану ухвалу слідчого судді.
А тому, з огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК України, зазначені судові рішення оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, заявнику необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюскаржника ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду
від 1 квітня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3