Ухвала
Іменем України
16 травня 2022 року
м. Київ
справа № 756/14767/21
провадження № 51-1385 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції,на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року щодо засудженого ОСОБА_4 ,
встановив:
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 цього Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року вирок Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо засудженого. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Крім того, згідно з частиною 5 статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону прокурор не дотримався.
Зокрема, посилаючись у касаційній скарзі на порушення вимог статті 419 КПКсудом апеляційної інстанції, прокурор не конкретизує, які помилки, на його думку, було допущено судом при постановленні оскаржуваного судового рішення, з урахуванням положень статті 412 КПК.
Водночас, касаційну скаргу прокурор обґрунтовує незгодою з вироком суду першої інстанції.
При цьому, всупереч вимогам частини 5 статті 427 КПК прокурор не долучив до касаційної скарги копію оскаржуваного рішення.
Таким чином, недодержання прокурором вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3