11 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 317/1634/18
Провадження № 51-3475 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 квітня 2020 року щодо нього,
встановив:
Засуджений звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою про перегляд зазначених судових рішень та з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що він раніше вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою у визначений законом строк, однак його скаргу було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 429 КПК України, а в подальшому його скарга була повернута, адже він не усунув недоліки касаційної скарги.
ОСОБА_4 звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про призначення йому захисника для написання касаційної скарги, однак зазначає, що призначений центром захисник правової допомоги йому не надав.
На думку засудженого, вказані причини пропуску строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень є поважними, у зв'язку з чим він просить поновити цей строк.
Відповідно до вимог ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Згідно з ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, засуджений ОСОБА_4 як на причини пропуску процесуального строку вказує на відсутність правової допомоги захисника, призначеного Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З наявних у суду матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_4 неодноразово звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак вони були залишені без руху і повернуті на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, оскільки останній не усував недоліки касаційних скарг, раніше залишених без руху.
До поданої касаційної скарги і клопотання засуджений долучає відповіді Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях від 31 березня 2021 року про те, що ОСОБА_4 було призначено захисника ОСОБА_5 , й від 16 лютого 2022 року про призначення ОСОБА_4 захисника ОСОБА_6 .
При цьому засуджений у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку не зазначає, у чому саме полягає відсутність правової допомоги з боку призначеного захисника, у чому причини її не надання, і яким чином це безпосередньо зумовило пропуск ним строку на подання касаційної скарги.
Враховуючи це, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні доводи неможливо вважати достатньо обґрунтованими, а наведені причини пропуску процесуального строку не можуть бути достатньою підставою для його поновлення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження, і суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи вказане, колегія суддів не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та вважає необхідним повернути касаційну скаргу з додатками засудженому ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд,
постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 квітня 2020 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3