17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 333/8243/21
провадження № 61-4286ск22
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року в справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису,
07 травня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення та зняти з нього обвинувачення у цій справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У порушення вимог пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі нечітко зазначено які саме рішення просить заявник скасувати, а також не вказано, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції в результаті розгляду справи.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу, із зазначенням у ній прохальної частини відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України.
У порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
У частині другій статті 389 ЦПК України вказано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній чітко та належним чином підстави (підстав) касаційного оскарження рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2021 року та постанови Запорізький апеляційний суд від 05 квітня 2022 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, відповідно до частини першої статті 25 та частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Отже, касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас у касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Верховного Суду України, тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подано скаргу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу, із зазначенням у ній, крім іншого, правильно найменування суду.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Належним чином оформлена за змістом касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовується стаття 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 квітня 2022 року і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко