Постанова
Іменем України
16 травня 2022 року
м. Київ
справа № 206/811/21-ц
провадження № 61-19421св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року у складі судді Кушнірчука Р. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»), який було уточнено, про визнання незаконним та скасування рішення комісії, визнання договору про реструктуризацію заборгованості з вартості електричної енергії недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії та відкрито особовий рахунок.
08 грудня 2020 року співробітниками відповідача за адресою: АДРЕСА_1 складено акт № 025985 про порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312.Того самого дня зазначене домоволодіння було відключене від споживання електричної енергії. Протоколом засідання комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» № 60/20 від 10 грудня 2020 року було прийнято рішення про донарахування вартості необлікованої електричної енергії у сумі 142 759 грн 27 коп.
Позивач зазначав, що для поновлення споживання електричної енергії домоволодіння йому поставили безальтернативну вимогу про підписання договору про реструктуризацію заборгованості з вартості недорахованої електричної енергії по акту про порушення. Ще однією вимогою для поновлення електроспоживання була сплата одним платежем 40 000 грн, що ним було зроблено 10 грудня 2020 року. Проте, він не був згоден
з порушеннями, що викладені у акті про порушення та рішенні комісії, яке оформлене протоколом, але вимушений був сплатити частину коштів, так як
у будинку, крім нього, проживає його дружина літнього віку, син з дружиною та немовлям, а відсутність електроенергії, з огляду на грудень місяць, не давала можливості опалювати будинок та готувати їжу.
29 грудня 2020 року ним було подано скаргу про скасування акта про порушення та рішення комісії, однак АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»
у її задоволенні було відмовлено.
Позивач вважав, що при складанні та розгляді зазначеного акта про порушення було неправильно застосовано вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії, у зв'язку з чим рішення комісії, яке оформлене протоколом про донарахування 142 759 грн 27 коп., підлягає скасуванню.
В акті про порушення відсутні перерізи всіх проводів, зазначених на схемі самовільного підключення. В описовій частині акта зазначено схема електроживлення додаток № 2, однак в описі доказів, що додаються до акту вказаний додаток № 2 відсутній. Додаток № 2 ним не підписувався, складений не в його присутності, отже є сфальсифікованим. В акті про порушення
не зазначено про відмову споживача від демонтажу будівельних конструкцій, а навпаки зазначено, що самовільне підключення виявлено слюсарно-монтажним інструментом, при цьому демонтаж будівельних конструкцій
не здійснювався. Будь-яких заперечень та перешкод щодо демонтажу будівельних конструкцій позивачем не здійснювалось, що підтверджується відсутністю запису про це в акті про порушення. Також,
не зазначено та не зображено на схемі точку самовільного підключення,
не зазначено, які технічні засоби застосовувалися для виявлення самовільного підключення та чи здійснювався демонтаж будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів для виявлення точки самовільного підключення. Крім того, розрахунок необлікованої електричної енергії повинен бути здійснений з дати контрольного огляду, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, а не один рік. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», яке оформлене протоколом № 60/20 від 10 грудня 2020 року про донарахування 142 759 грн 27 коп., а також визнати договір про реструктуризацію заборгованості з вартості недорахованої електричної енергії по акту про порушення Правилроздрібного ринку електричної енергії від 10 грудня
2020 року недійсним.
У березні 2021 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» є постачальником електричної енергії. За адресою:
АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Під час рейдової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , що проводилась 08 грудня 2020 року, виявлено порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано приховано кабелем СІП 4*16 мм2 з переходом у дроти ШВВП 8*2,5 Сu мм2 по фазі та нулю через автоматичний вимикач 3*32А, виявити яке при контрольному огляді можливості не було. При вимкненому ввідному автовимикачі електрична енергія споживається та лічильником
не враховується.
Зазначене порушення було зафіксовано актом про порушення від 08 грудня 2020 року № 025985, де зазначено дата та час засідання комісії на 22 грудня 2020 року, з якими ОСОБА_1 був ознайомлений, зауважень не було.
За заявою ОСОБА_1 про перенесення дати засідання комісії та у його присутності 10 грудня 2020 року відбулося засідання комісії з розгляду зазначеного акта про порушення від 08 грудня 2020 року, за результатами якого складено протокол № 60/20 і прийнято рішення провести нарахування
у сумі 142 759 грн 27 коп. Копії протоколу, розрахунку та досудову претензію ОСОБА_1 отримав особисто.
10 грудня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про укладення договору реструктуризації заборгованості, нарахованої за актом про порушення та додано до заяви копію квитанції про сплату нарахованих збитків на суму 40 000 грн. Того самого дня між позивачем та відповідачем було укладено договір реструктуризації. ОСОБА_1 підписав вказаний договір, чим засвідчив свою згоду з виявленим порушенням та сумою нарахування.
Ураховуючи викладене, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь вартість не облікованої електричної енергії за актом про порушення від 08 грудня 2020 року № 025985 у розмірі
102 759 грн 27 коп.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2021 року зустрічний позов АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до
ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії об'єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії, визнання договору про реструктуризацію заборгованості з вартості електричної енергії недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов
АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії за актом про порушення № 025985 від 08 грудня 2020 року на р/рахунок НОМЕР_2 акціонерного товариства «Перший міжнародний український банк» код банку 334851, ЄДРПОУ 23359034, у розмірі 102 759 грн 27 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог та їх безпідставності щодо визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», яке оформлене протоколом № 60/20 від 10 грудня 2020 року та визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості.
Зустрічний позов судом першої інстанції задоволено, оскільки ОСОБА_1 здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Порушення зафіксовано актом, у якому вказано схему підключення та вид порушення, підписано ОСОБА_1 без зауважень. Розмір збитків, завданих відповідачем енергопостачальнику, розраховано відповідно вимог чинного законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська
від 23 червня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування рішення комісії, визнання договору про реструктуризацію заборгованості з вартості електричної енергії недійсним. Також належними та допустимими доказами у справі встановлено порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, яке призвело до безоблікового споживання електричної енергії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову, у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано цивільну справу з Самарського районного суду м. Дніпропетровська .
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не надана належна правова оцінка тим обставинам, що спірний договір реструктуризації укладеного під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, не взято до уваги фінансовий стан та вік позивача. У будинку, крім ОСОБА_1 , проживає його дружина літнього віку та донька з немовлям, а відключення будинку
від енергопостачання, з огляду на грудень місяць, не давала можливість опалювати будинок та готувати їжу. Акт про порушення було складено з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, у зв'язку з чим рішення комісії, яке оформлене протоколом про донарахування 142 759 грн
27 коп., підлягає скасуванню.
Доводи особи, яка подалавідзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року АТ «ДТЕК Дніпрообленерго» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою:
АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 (том 1, а. с. 89-92).
18 грудня 2013 року представником ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»
у присутності ОСОБА_1 за адресою: пров. Ягідний, 5 у м. Дніпрі, складено акт проведення технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб на ньому та стану до облікової проводки, за результатами якого встановлено порушення приладу обліку 0219422, невідповідності ПУЕ не встановлено, пломби наявні
(том 1, а. с. 52,67)
08 грудня 2020 року представниками АТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було складено акт про порушення № 025985, відповідно до якого за адресою:
АДРЕСА_1 , щодо виявлення порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано та приховано кабелем СІП 4*16 мм2 з переходом у дроти ШВВП 8*2,5 Сu мм2 по фазі та нулю через автоматичний вимикач 3*32А, виявити яке при контрольному огляді можливості не було. При вимкненому ввідному автовимикачі електрична енергія споживається та лічильником не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.
У графі для позначення схеми електроживлення споживача зазначено,
що схема викладена у додатку № 2. Зазначений акт складено майстром
ОСОБА_3 (посвідчення № 7756), електромонтером ОСОБА_4 (посвідчення № 32011358), електромонтером ОСОБА_5 (посвідчення № 32001202),
у присутності ОСОБА_1 та підписано останнім без зауважень
(том 1, а. с. 19, 63).
Згідно з додатком № 1 до акта про порушення № 025985 від 08 грудня
2020 року, складеного представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»:
ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., у ході рейдової перевірки ТП 1157 за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності власника по особовому рахунку ОСОБА_1 було виявлено порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: виявлено дублюючий ввід-відвітвлення СІПа 4*16 мм 2Аl, виконано прихованим шляхом під оздоблювальними матеріалами будинку - під пінопластом утеплювача. Дооблікове підключення виконано
прихованим способом, яке неможливо виявити при контрольному обході. Безоблікові проводи СІП 4*16 мм 2Аl заведені на другий поверх двоповерхового будинку, де зібрана без облікова схема, що складається
з автоматичного вимикача 3*32А та без облікових навантажувальних проводів ШВВП 8*2,5 по фазі та нулю. Безобліковими є: весь другий поверх, на першому поверсі бойлер, конвектори опалення та опалювальний котел, який на момент перевірки не було приєднано до системи опалення, однак живиться від без облікової лінії електропостачання. Дане без облікове підключення є самостійним незалежно від того, чи включено ввідний автомат біля лічильника чи ні. Відеозйомкою зафіксовано без облікове використання енергії струмоприймачами споживача при вимкненому ввідному автоматі. За фактом виявленого порушення складено акт № 025985, домоволодіння споживача відключено в цілому на опорі, оскільки усунення без облікового підключення не можливе. Власник будинку не дозволив демонтувати зовнішні конструкції будинку (том 1, а. с. 50,64)
У додатку № 2 до акта про порушення № 025985 від 08 грудня 2020 року міститься графічне зображення самовільного підключення та схеми безоблікового споживання електричної енергії, а також позначено місце самовільного підключення на зображенні, який підписано ОСОБА_1 без зауважень (том 1, а. с. 24,65).
Відповідно до акта про усунення порушення правил роздрібного ринку електричної енергії» від 08 грудня 2020 року (додаток № 10 до акта про порушення № 025985 від 08 грудня 2020 року), складеного представниками
АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»: ОСОБА_3., ОСОБА_4. та
ОСОБА_5. за участю ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 , у ході перевірки встановлено порушення правил роздрібного ринку електричної енергії. Для усунення порушень виконано технічну перевірку, споживач відключений на опорі. Виконано перевірку лічильника електроенергії, про що складено відповідний акт, перевірку схеми обліку, засоби обліку запломбовані. Зазначений акт підписаний споживачем
ОСОБА_1 без зауважень (том 1, а. с. 53,68).
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків по акту № 025985
від 08 грудня 2020 року загальна сума нарахувань за період з 08 грудня
2019 року по 08 грудня 2020 року за 366 днів складає 142 759 грн 27 коп. за 55653,96 кВт*г з детальним розрахунком за період з 08 грудня 2019 року
по 08 грудня 2020 року (том 1, а. с. 23,71).
10 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» заяву про укладення договору про реструктуризацію заборгованості (договір № 7215210) у зв'язку з тяжким майновим станом: нарахування по акту про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії № 025985 від 08 грудня 2020 року у сумі 142 759 грн 27 коп. на період 12 місяців (том 1, а. с. 73).
Того самого дня, 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 сплачено на користь
АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» грошові кошти у сумі 40 000 грн за актом про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії № 025985, що підтверджується копією квитанції № 0.0.1936094472.1 від 10 грудня
2020 року (том 1, а. с. 31,76).
Згідно з актом технічної перевірки вузла обліку (засобу обліку) від 18 грудня 2020 року представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»: ОСОБА_3. та ОСОБА_5 за адресою: пров. Ягідний, 5 у м. Дніпрі, (особовий рахунок НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_1 ) виконано роботи з технічної перевірки електролічильника НІК 2303АПЗТ 1100 0219422 2013 року випуску, покази пікової зони 004746, нічної зони - 003993, сумарно - 010315, фазність 6х, номінал струму А (5) 120, дата чергової повірки ІІІ квартал 2013 року, прилад не порушено, струм 3*10 А, пломби та місця пломбування в наявності та не порушені. За результатами перевірки вилучено зразок дроту, пломби клемної кришки лічильника та шафи вузла обліку та автомат 3*32А. Подачу електричної енергії відключено на опорі Вказаний акт також було складено
у присутності споживача ОСОБА_1 та підписано ним без зауважень
(том 1, а. с. 21-22,51,66).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржені судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Частиною першою-другою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У статті 27 Закону України «Про електроенергетику» зазначено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці зокрема є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією тощо.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
Відповідно до підпункту 11 пункту 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня
2018 року № 312, оператор системи розподілу має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
У пункті 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною у додатку 8 до цих Правил.
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня
2018 року № 312, споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня
2018 року № 312, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня
2018 року № 312, у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Встановлено, що 10 грудня 2020 року між АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ОСОБА_1 укладено договір № 7215210/1 про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої на підставі акта про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), шляхом розстрочення на 12 календарних місяців.
(том 1, а. с. 27-28,74).
За умовами указаного договору споживач ОСОБА_1 підтвердив та визнав факт порушення роздрібного ринку електричної енергії, дійсність рішення комісії оператора системи розподілу на загальну суму нарахувань вартості
не облікованої електричної енергії у сумі 142 759 грн 27 коп.
(пункт 1.2 договору) Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації, становить 102 759 грн 27 коп., у період з 01 січня 2021 року по 25 травня
2022 року поетапно (підпункт 2.1, 2.2 договору).
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, третьою та п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Частиною першою статті 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.
Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Таким чином, для визнання правочину недійсним з цих підстав необхідно встановити наявність двох обставин, а саме: тяжкі обставини та вкрай невигідні умови вчинення правочину.
Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 ЦПК України належними
є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У частині першій статті 81 ЦПК зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста
статті 81 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції,
з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав щодо визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформлене протоколом № 60/20 від 10 грудня 2020 року, так як прийнято повноважним складом з дотриманням вимог щодо повідомлення споживача про дату та час її засідання, а визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вірним є висновок суду про те, що ОСОБА_1 не доведено того, що спірний договір про реструктуризацію заборгованості з вартості електричної енергії, нарахованої на підставі акта про порушення Правил користування електричною енергією для населення, було укладено під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних для нього умовах, а також те, що його волевиявлення не відповідало внутрішній волі й не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором, що є його процесуальним обов'язком.
Також є вірним висновок суду першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень статті 27 Закону України «Про електроенергетику», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня
2018 року № 312, обґрунтовано виходив із того, що факт порушення
ОСОБА_1 зазначених правил встановлено відповідним актом, між сторонами укладено договір реструктуризації заборгованості з вартості електричної енергії, а тому споживач зобов'язаний відшкодувати завдані цим порушенням збитки.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої та суду апеляційної інстанцій
спростовуються вищенаведеним, на законність судових рішень
не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
У зверненні АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить відкласти розгляд справи у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду всіх справ за їх участю, так як неможливо забезпечити участь представників у судовому засіданні у зв'язку з воєнним станом на території України.
Дане звернення задоволенню не підлягає, так як Касаційний цивільний суд
у складі Верховного Суду не призначав справу до судового розгляду, а крім того, згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Керуючись статтями 400, 401, 402, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня
2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня
2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць