Ухвала
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 344/4355/20
провадження № 61-346св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Благодир Сергій Миколайович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Бойчука І. В., Фединяка В. Д.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення трьох процентів річних у розмірі 3 673,13 дол. США та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 4 490 141,94 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що 24 листопада 2010 року шляхом підписання анкети-заяви в ПАТ КБ «ПриватБанк» йому було відкрито картковий рахунок і видано картку.
Протягом 2010-2013 років він перерахував на картковий рахунок кошти в доларах США.
Також з 2014 року він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути вкладені кошти, однак отримував відмови з посиланням на припинення діяльності банку на території Автономної Республіки Крим.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2015 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 стягнуто 21 652,02 дол. США.
Указане рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало лише 26 листопада 2019 року.
Таким чином, починаючи з 01 квітня 2014 року та до 25 листопада 2019 року позивач ( ОСОБА_1 ) був позбавлений можливості розпоряджатися своїми коштами.
За прострочення виконання зобов'язання з повернення коштів ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» три проценти річних в розмірі 3 673,13 дол. США та пеню в сумі 4 490 141,94 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 3 673,13 дол. США, пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 100 000,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що внаслідок протиправного обмеження доступу до банківського рахунку позивач був позбавлений права користуватись коштами в розмірі 21 652,02 дол. США з березня 2014 року до 26 листопада 2019 року.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором позивач вправі порушувати питання про стягнення з відповідача трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в розмірі 3 673,13 дол. США (21 652,02 ? 3 ? 2064 ? 365 ? 100) за період з 01 квітня 2014 року до 25 листопада 2019 року (за 2064 дні прострочення), а також пеню в сумі 4 490 141,94 грн за 246 дні прострочення виконання зобов'язання.
Проведений позивачем розрахунок трьох процентів річних у доларах США відповідає вимогам закону, оскільки долар США є валютою основного зобов'язання.
Також, оскільки банк прострочив виконання зобов'язання з повернення коштів за договором банківського рахунку та ухваленого рішення суду, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, обчисленої згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Водночас, враховуючи те, що розмір пені значно перевищує реальні збитки, суди відповідно до статті 599 ЦК України вважали за необхідне зменшити її розмір до 100 000,00 грн.
Зменшуючи розмір пені (неустойки) до вказаного розміру, суд першої інстанції врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), завдання цивільного судочинства, конкретні обставини справи, а також засади справедливості, пропорційності, розумності.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У грудні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який регулює відповідальність банку за невиконання розпорядження клієнта про переказ коштів у правовідносинах за договором банківського рахунку.
Таким чином, суди не повинні були застосовувати до спірних правовідносин норми частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». У зв'язку з викладеним суди неправомірно стягнули з банку пеню у розмірі 100 000,00 грн.
У січні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Благодир С. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у задоволеному розмірі та направити справу в оскаржуваній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Благодир С. М., мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано зменшили розмір пені, яка підлягає стягненню, з 4 490 141,94 грн до 100 000,00 грн, тобто більше ніж у 44 рази. При цьому відповідач не порушував питання про зменшення розміру пені.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», поданому до суду у лютому 2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Благодир С. М. просив суд залишити касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» без задоволення.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ «Приватбанк», витребувано із Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/4355/20, зупинено виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Благодир С. М.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
24 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», найменування якого змінено на АТ КБ «Приватбанк», укладено договір банківського рахунку та видано позивачу картку. Угода була укладена шляхом підписання позивачем анкети-заяви. Рахунок № НОМЕР_1 був відкритий позивачу у Кримському регіональному управлінні ПАТ КБ «Приватбанк».
До 2013 року позивач вносив на картковий рахунок кошти в доларах США. Всього на рахунку знаходилось 21 652,02 дол. США
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2015 року у справі № 344/864/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року, з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 стягнуто 21 652, 02 дол. США залишку коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (а. с. 10-14, 27-32, 33-37).
На виконання зазначеного рішення Івано-Франківським міським судом 31 січня 2017 року видано виконавчий лист, який знаходився на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а. с. 38, 39).
Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2015 року АТ КБ «Приватбанк» виконано тільки 26 листопада 2019 року шляхом перерахування позивачу коштів в розмірі 528 805,08 грн на картковий рахунок, що підтверджується копією довідки № 4267086882 (а. с. 40).
На підставі вказаного державним виконавцем 04 грудня 2019 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження (а. с. 39).
Позиція Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року справу № 199/3152/20 (провадження № 61-15179св21) за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Бардаченко В. В., до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення трьох відсотків річних та пені за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2022 року справу № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21) прийнято та призначено до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме щодо правильного визначення розміру пені згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за невиконання зобов'язання.
При цьому суд апеляційної інстанції застосував постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), а у справі № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21) перед Великою Палатою Верховного Суду поставлено питання про відступлення від правового висновку, викладеного у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суд, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21).
Керуючись статтями 252, 253, 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 344/4355/20 (провадження № 61-346св21) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення трьох процентів річних та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, за касаційними скаргами Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Благодир Сергій Миколайович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/3152/20 (провадження № 14-224цс21) за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення трьох відсотків річних та пені за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк