Ухвала
16 травня 2022 року
м. Київ
справа № 714/315/21
провадження № 61-4198ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 січня 2022 рокута постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 и про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів,
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі- АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути заборгованість в розмірі 15858,64 грн, яка складалась з: 12472,46 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3386,18 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк», на підставі ст. 1212 ЦК України.
Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 32 040,62 грн.
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 січня 2022 року позов в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 17 964,14 грн безпідставно набутих коштів.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2022 року рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 січня 2022 року залишено без змін.
11 травня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 січня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2022 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову в даній справі за первісним позовом становить 15858,64 грн та за зустрічним позовом - 32 040,62 грн , які станом на 01 січня 2022 року не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 січня 2022 рокута постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 березня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 и про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов