Ухвала
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 524/1844/20
провадження № 61-4068 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,оскільки оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі.
У травні 2022 року до Верховного Суду відОСОБА_1 повторно надійшла касаційна скарга на судові рішення попередніх інстанцій.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом постановлено ухвалу від 06 квітня 2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ці самі судові рішення - рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2022 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 скористалася передбаченим законом правом на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого повторно подає касаційну скаргу на ті ж судові рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з оскаржуваними рішеннями та не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України).
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гонтар Валерій Миколайович, на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2022 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара