Ухвала
13 травня 2022 року
місто Київ
справа № 130/1858/20
провадження № 61-3645ск22
Верховний Суд, діючи у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., дослідив касаційну скаргу Приватного підприємства «АТП Кривешко»
на постанову Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП», Приватного підприємства «АТП Кривешко», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 25 серпня 2020 року звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП»
(далі - ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП»), Приватного підприємства «АТП Кривешко» (далі - ПП «АТП Кривешко»), третя особа: ОСОБА_2 ,у якому просила стягнути на її користь з ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000, 00 грн, з ПП «АТП Кривешко» відшкодування майнової шкоди у розмірі 338 631, 51 грн, моральну шкоду - у розмірі 30 000, 00 грн.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 23 листопада 2021 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області частково задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд стягнув з ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 100 000, 00 грн на відшкодування майнової шкоди.
Стягнув з ПП «АТП Кривешко» на користь ОСОБА_1 28 542, 00 грн відшкодування матеріальної шкоди.
В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 30 березня 2022 року Вінницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року скасував у частині стягнення з ПП «АТП Кривешко» на користь ОСОБА_1 28 542, 00 грн відшкодування майнової шкоди, відмови у стягненні 310 089, 00 грн відшкодування майнової шкоди та 30 000, 00 грн компенсації моральної шкоди. Суд скасував додаткове рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 грудня 2021 року.
В цій частині суд ухвалив нове рішення, яким стягнув з ПП «АТП Кривешко» на користь ОСОБА_1 210 389, 46 грн на відшкодування майнової шкоди, 10 000, 00 грн - моральної шкоди.
В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ПП «АТП Кривешко» 21 квітня 2022 року із застосуванням засобів електронного зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2022 року, рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 листопада 2021 року та додаткове рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16 грудня 2021 року залишита в силі.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі, ціна позову якої не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оцінки судового рішення, яке оскаржується учасником справи, до категорії тих, що підлягають касаційному оскарженню
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 грн.
Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ціна позову у справі за майновими вимогами складає 468 631, 51 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн х 250 = 620 250, 00 грн).
Також відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Урахувавши, що ціна позову у цій справі з вимогами майнового характеру становить 468 631, 51, рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Щодо наявності винятків для допуску оскарження судового рішення у малозначній справі
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Доводи касаційної скарги, що зазначена справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ПП «АТП Кривешко», Верховний Суд відхиляє. Такі доводи носять формальний характер та не мають сутнісного значення для правової системи України. Отже, заявник не визначив та не обґрунтував, в чому саме полягає таке виняткове значення у розумінні підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Вочевидь, непогодження заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за умови невстановлення інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані, Судом під час вивчення касаційної скарги такі винятки не встановлені.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.
Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).
Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України»
(Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.
Отже, за прецедентною практикою ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ відповідного рівня значущості.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у справі незначної складності та з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП», Приватного підприємства «АТП Кривешко», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргоюПриватного підприємства «АТП Кривешко» на постанову Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2022 року, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак