Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 372/285/21
провадження № 61-14382 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересована особа - Департамент цивільного захисту населення, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Верланова С. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Департамент цивільного захисту населення, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації
Заява мотивована тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році, що підтверджується посвідченням особи серії НОМЕР_1 , виданого 03 вересня 2020 року, і встановлено йому безстроково ІІ групу інвалідності.
Відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи.
Зазначав, що він є саме такою особою, оскільки він був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 24 січня 1988 року по 23 лютого 1988 року, оскільки працював на той час в Обухівському АТП 13238 і відповідно до наказу по підприємству - здійснював перевезення вантажів на ЧАЕС .
На звернення від 13 жовтня 2020 року щодо встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення від Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області 19 жовтня 2020 року він отримав відповідь про те, що відсутні правові підстави для встановлення йому такого статусу. Рекомендовано йому звернутися до Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації. В подальшому назва департаменту змінилась .
Листом від 26 жовтня 2020 року йому рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (залучення до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи).
Встановлення вказаного факту, заявнику необхідно для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Встановити факт іншим шляхом ніж судовий неможливо у зв'язку із знищенням документів або їх відсутністю в архівах.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 24 січня 1988 року по 23 лютого 1988 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року у складі судді Потабенко Л. В. заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 24 січня 1988 року по 23 лютого 1988 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що можливе встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що заявник був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, а саме особи яка не приймала участі у справі, задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким провадження у цій справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу інваліда війни, тому в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення заявника до складу формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який фактично підтвердить належність заявника до інвалідів війни.
У випадку якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, які підтверджують факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відтак, провадження у справі слід закрити, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року, з урахуванням ухвали суду від 03 травня 2022 року про виправлення описки, касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 372/285/21 з Обухівського районного суду Київської області.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 лютого 2021 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради не вирішувалося.
Вважав, що управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради не є стороною у справі, а тому направлення справи для розгляду в порядку адміністративного судочинства є неможливим.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту залучення його до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 24 січня 1988 року по 23 лютого 1988 року.
Заявник вказував, що від Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації 19 жовтня 2020 року він отримав відповідь про те, що відсутні правові підстави для встановлення йому такого статусу. Рекомендовано йому звернутися до Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації.
Підставою для відмови у наданні статусу інваліда війни стало те, що заявник не подав документи, які б підтверджували факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому він просив встановити факт залучення його до таких формувань в окремому провадженні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною четвертою статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право».
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Якщо при розгляді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено, що існує спір про право і справа має розглядатися за правилами того судочинства, за яким подано цю заяву, проте в порядку позовного провадження, то суд залишає заяву без розгляду.
У випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Правовий статус інваліда війни підтверджується відповідним посвідченням, виданим відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (далі - Порядок).
У пункті 10 Порядку зазначено, що посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Таким чином, законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу інваліда війни, тому в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 24 січня 1988 року по 23 лютого 1988 року, який фактично підтвердить його належність до інвалідів війни.
У випадку якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, які підтверджують факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року № 310/8703/17 (провадження № 14-98цс19), у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 682/1765/18 (провадження № 61-46139св18).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення апеляційного суду не впливають.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара