18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 травня 2022 року Справа № 925/1855/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від позивача - Пителя Л.С. - представник за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АСП ТРЕЙДІНГ”,
м. Київ
до фермерського господарства “Ольвія і К”, с. Мицалівка,
Золотоніського району, Черкаської області
про стягнення 558 225 грн. 00 коп.,
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “АСП ТРЕЙДІНГ” до фермерського господарства “Ольвія і К” про стягнення з відповідача 558 225 грн. 00 коп. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки №006-2021 від 04 січня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено.
Визнано дану справу малозначною та її розгляд суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Розгляд справи по суті було призначено на 10 год. 30 хв. 01 лютого 2022 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 01 лютого 2022 року, суд відклав розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 04 березня 2022 року.
Судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 04 березня 2022 року не відбулося, у зв'язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 09 березня 2022 року відкладено вирішення питання про призначення розгляду справи по суті до стабілізації даної ситуації, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників.
Ухвалою суду від 14 квітня 2022 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 12 травня 2022 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у визначені законом строки відзиву суду не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Копія ухвали суду від 14 квітня 2022 року відповідачу було направлено за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Польова, 31, с. Ковтуни, Золотоніського району, Черкаської області, 19732.
Однак вищевказана ухвали повернулася до суду 10 травня 2022 року, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 14 квітня 2022 року - 05 травня 2022 року (день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 01 лютого 2022 року проти позову заперечував з тих підстав, що товар по договору було поставлено позивачем неналежної якості.
В судовому засіданні, яке відбулося 12 травня 2022 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1855/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки №006-2021 від 04 січня 2021 року поставив відповідачу товар на умовах визначених договором, проте відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав лише частково, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 558 225 грн. 00 коп. основного боргу.
Судом встановлено, що 04 січня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю “АСП ТРЕЙДІНГ” (постачальник та/або виконавець) та фермерським господарством “Ольвія і К” (покупець та/або замовник) було укладено договір поставки №006-2021.
Відповідно до положень цього договору постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти й оплатити товар відповідно до рахунків-фактур на оплату, видаткових накладних та/або специфікацій на кожну партію поставки, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).
В розділі “Загальні положення” договору визначено, що відповідно до ст. 628 ЦК України цей договір є змішаним договором, в якому містяться елементи договору купівлі-продажу/ поставки та договору виконання робіт (підряду)/надання послуг. До відносин сторін у цьому договорі застосовуються у відповідних частинах положення ЦК України та ГК України про договори, елементи яких містяться у цьому змішаному договорі.
Оскільки спір між сторонами виник з підстав невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару, то до відповідних правовідносин застосовуються норми ЦК України що регулюють поставку товару.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до Специфікації №1 від 04 січня 2021 року постачальник зобов'язався поставити та передати, а покупець - прийняти та оплатити товар, а саме культиватор-підживлювач BLU-JET АТ5000 17R30 2005 року, серійний номер 004182, стан: бувший у використанні, у кількості 1 одиниця, вартістю 39 000 дол. США з ПДВ. Загальна вартість на момент підписання Специфікації в гривні становить 1 105 650 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 184 275 грн.. 00 коп.
Згідно п. 7.4. договору у разі якщо покупець ухиляється від підписання видаткової накладної та/або порушує строки встановлені для підписання видаткових накладних, визначені п. 5.4. цього договору, товар вважається прийнятим належної якості та кількості за умови, передбаченої п. 7.3.2. цього договору.
Пунктом 7.3.2. договору визначено, що товар вважається прийнятим належної якості та кількості якщо протягом 5 днів з моменту передачі товару покупцю або введення його в експлуатацію, що підтверджується оформленим належним чином актом введення в експлуатацію, сторонами не було складено акт про приховані недоліки, у порядку встановленому чинним законодавством.
У всіх випадках передачі товару покупцю на умовах, окрім п. 5.2.1, у термін не пізніше 7 календарних днів з моменту передачі товару та отримання його покупцем, останній зобов'язаний повернути в бухгалтерію постачальника один примірник належним чином оформленої видаткової накладної, що підтверджує факт приймання-передачі товару, та оригінал чи належним чином засвідчену копію довіреності на представництво інтересів покупця (п. 5.4. договору).
З матеріалів справи вбачається, що видаткову накладну №155 від 07 квітня 2021 року відповідач не підписав.
Водночас судом враховано, що відповідач не заперечує факт прийняття товару, про що свідчать листи відповідача за №80 від 05 травня 2021 року та №234 від 01 грудня 2021 року.
Зокрема, в листах відповідач зазначає, що отримана техніка була непридатна до експлуатації, а саме: відсутня гідравлічна система (не повне комплектування - відсутні гвинти кріплення, штуцера, гідравлічні шланги); не комплектна транспортна система - відсутні колеса, підшипники, стрем'янки; не працює система контролю витрат аміаку, відсутнє налаштування на консолі, відсутні жиклери, не працюють електронні клапани.
Також відповідачем було вказано, що при направленні клієнтам на виконання замовлених послуг на виконання робіт даною технікою, відповідачем були витрачені прибутки в розмірі 525 000 грн. 00 коп., також перевезення тралом культиватора - підживлювача BLU-JET АТ5000 17R30 до місця поставки понесено збитки на суму 98 000 грн. 00 коп.; перевезення бочок на суму 26 000 грн. 00 коп.
Тобто, з листів відповідача вбачається, що техніка була не лише прийнята останнім, а й експлуатувалася ним, зокрема, направлялася клієнтам на виконання замовлених послуг.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за придбану техніку та сплатив позивачу грошові кошти в загальному розмірі 547 425 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень.
Пункти 4 та 5 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України імперативно зобов'язують суд господарської юрисдикції надати в мотивувальній частині судового рішення мотивовану оцінку кожному наявному в матеріалах справи доказу щодо обставин, які є предметом доказування у справі, з урахуванням правил вірогідності доказів та кожному наведеному учасниками справи аргументу щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Стандарт доказування “вірогідності доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З урахуванням наданих сторонами доказів та їх оцінки, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 1 105 650 грн. 00 коп.
Згідно ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;
2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред'явити вимоги, передбачені частиною першою цієї статті, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.
В специфікації вказано, що стан товару: бувший у використанні.
Також п. 8.3. договору було визначено, що постачальник не надає гарантії на відвантажений товар, стан якого “бувший у використанні” та постачає його у тому вигляді, якого товар набув за попередньої експлуатації.
Тобто покупець був проінформований про те, що товар був у використанні і мав можливість оглянути товар при його передачі.
Відтак, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу культиватор у тому вигляді, якого він набув за попередньої експлуатації.
Згідно абз. 1 п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” (далі Інструкція №П-7) акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції (абз. 6 п. 9 Інструкції №П-7).
Згідно п. 16 Інструкції №П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.
Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах при договорі.
З моменту передачі товару покупцю сторонами не було складено акт про приховані недоліки, у порядку встановленому чинним законодавством України, а тому товар вважається прийнятим належної якості.
Також судом враховано, що відповідач не відмовився від договору.
Як вже зазначалося вище, свій обов'язок щодо оплати товару відповідач виконав лише частково, сплативши позивачу в загальному розмірі 547 425 грн. 00 коп.
В зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 558 225 грн. 00 коп. основного боргу.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За умовами п. 3.2 договору попередня оплата за кожну партію товару здійснюється у грошовій одиниці України - гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника 100% суми, зазначеної в рахунку-фактурі протягом 3-х банківських днів з моменту її виставлення, якщо інше не передбачено Специфікацією.
Пунктом 6 Специфікації визначено, що остаточний розрахунок передоплати від загальної суми здійснюється до 14 травня 2021 року включно.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином борг в розмірі 558 225 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фермерського господарства “Ольвія і К”, вул. Польова, 31, с. Мицалівка, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 40023772 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АСП ТРЕЙДІНГ”, вул. Колекторна, 30, оф. 2, м. Київ, ідентифікаційний код 39854461 - 558 225 грн. 00 коп. боргу та 8 373 грн. 38 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 17 травня 2022 року.
Суддя А.В.Васянович