29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" травня 2022 р. Справа № 924/1292/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор», м. Борислав Львівської області
про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 180419,56 грн
за участю:
прокурора: Коломий О.Є.
за участю представників:
позивача: Брянчик Н.О. - згідно з витягом з ЄДР
відповідача: не з'явився
Рішення ухвалюється 10.05.2022, оскільки в судовому засіданні 12.04.2022, 27.04.2022 постановлено ухвалу про оголошення перерви.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор", м. Борислав Львівської області про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:007:0183, розташованою в м. Нетішині за адресою: вул. Промислова, 1/28, площею 0,5911 га в сумі 180702,00 гривень.
Ухвалою суду від 14.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 03.02.2022, яке відкладено на 14.02.2022, 21.02.3022, 01.03.2022.
При цьому у засіданні 21.02.2022 судом прийнято заяву прокурора, підтриману позивачем, про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:007:0183, розташованою в м. Нетішині за адресою: вул. Промислова, 1/28, площею 0,5911 га в сумі 180419,56 гривень.
Ухвалою суду від 01.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 15.03.2022, яке у подальшому відкладено на 28.03.2022.
Ухвалою суду від 28.03.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.04.2022, у якому оголошено перерви на 27.04.2022, 10.05.2022.
В обґрунтування позову прокурор посилається на використання відповідачем земельної ділянки без належним чином оформлених документів, з огляду на що відповідач зобов'язаний повернути майно, яке безпідставно зберігав у себе, - кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 83, 377, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 79-1, 93, 116, 120, 125, 126, 152, 189, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 18-1, 33, 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 64 Бюджетного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов (від 14.03.2022) заперечує проти позовних вимог у зв'язку із їх необґрунтованістю. Свою позицію мотивує тим, що в позові не доведено, що захист інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, так само як і не доведено факту відсутності такого органу. Вважає, що підписантом - першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури не підтверджено власні повноваження на підписання та подання позову у цій справі. Також стверджує, що ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, не може бути підставою цього позову, оскільки позивачем не доведено факт отримання відповідачем та /або належності (права власності) заявлених до стягнення грошових коштів для Нетішинської міської ради. Просить залишити позов без розгляду відповідно до ст. 226 ГПК України. Крім того, представником відповідача подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
У поясненнях (від 23.03.2022) прокурор з приводу доводів відповідача щодо відсутності підстав представництва прокурором інтересів позивача в суді зауважив, що про факт зволікання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивачу було відомо з моменту невиконання відповідачем рішення Нетішинської міської ради 19.06.2008 про укладення договору оренди у місячний строк. Проте жодних дій, спрямованих на стягнення в судовому порядку безпідставно збережених за користування земельною ділянкою коштів, власник земельної ділянки не здійснював протягом тривалого часу, що також загрожує спливом строку позовної давності. Посилаючись на ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», зазначив, що Шепетівська окружна прокуратура у цій справі діє не в порядку самопредставництва Шепетівської окружної прокуратури як юридичної особи, а у порядку представництва інтересів держави в особі Нетішинської міської ради, відтак заступники керівника регіональної прокуратури мають право на підписання відповідних процесуальних документів. Вважає, що заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки в позовній заяві ставиться вимога щодо стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у період з 01.01.2019 по 31.10.2021, тобто в межах строків позовної давності.
Прокурор, представник позивача в судовому засіданні підтримавши позовні вимоги, зазначили, що відповідачем не повідомлено позивача про відчуження нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці позивача.
Відповідач представника в судове засідання не направив, причини не повідомив. У заяві (від 25.04.2022) просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на продаж у 2017 році нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці позивача.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
11.04.2006 за ТОВ "Вектор" на праві колективної власності зареєстровано квасильно-маринадний цех площею 5910,9 кв.м., розташований у м. Нетішині по вул. Промисловій, 1/28 (реєстраційний номер 14418371) (Інформація з Державного реєстру речових прав па нерухомі майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.02.2020, від 29.10.2021, від 08.11.2021, від 26.11.2021).
Рішенням Нетішинської міської ради "Про затвердження проектів із землеустрою та надання суб'єктам господарювання земельних ділянок в оренду" від 19.06.2008 №24 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Промисловій та вирішено надати ТОВ "Вектор" із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду терміном на 1 рік, для виробничих потреб: у зв'язку з набуттям права власності на будівлю фруктосховища відповідно до договору купівлі-продажу від 13.11.2006 за № 4883 - земельну ділянку площею 1,1642 га, яка розташована на вул. Промисловій (п. 2.1.1 рішення); у зв'язку з набуттям права власності на будівлю квасильно-маринадного цеху відповідно до біржової угоди від 07.02.2006 за № 2048 - земельну ділянку площею 1,5364 га, яка розташована на вул. Промисловій. Вказаним рішенням міська рада зобов'язала ТОВ "Вектор" у місячний термін з дня прийняття рішення укласти договори оренди земельних ділянок.
Рішенням Нетішинської міської ради від 10.07.2013 №45/984 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина, розроблену ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», та введено в дію від 01 січня 2014 року.
27.01.2015 Нетішинською міською радою прийнято рішення №68/1623, яким внесено зміни до рішення восьмої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 03.03.2011 №8/157 «Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішина» з внесеними змінами, якими у новій редакції викладено додаток до рішення.
Зокрема, згідно з новою редакцією додатку до рішення розмір орендної плата за земельні ділянки державної та комунальної власності у межах міста Нетішина, а саме: землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств становить 3% до грошової оцінки.
Рішенням Нетішинської міської ради від 20.12.2019 №66/4300 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Нетішин, розроблену ТОВ «Експертцентр». Затверджено базову вартість 1 м. кв. землі, що становить у місті Нетішин 202,58 грн; затверджену нормативну грошову оцінку земель населеного пункту міста Нетішин уведено в дію від 01 січня 2021 року. Визнано таким, що втратило чинність, рішення Нетішинської міської ради від 10.07.2013 №45/984 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина".
Нетішинська міська рада звернулась до ТОВ "Вектор" із претензією (від 14.11.2018), в якій, посилаючись на рішення ради від 19 червня 2008 року №24, яким відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 1,5364 га, кадастровий номер 6810500000:02:007:0183 по вул. Промисловій, та перебування у власності відповідача об'єкта нерухомого майна - квасильно-маринадний цех, загальною площею 5910,9 м.кв., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Промислова, 1/28, просила укласти договір оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, шляхом звернення з клопотанням через Центр надання адміністративних послуг. До претензії додано, з-поміж іншого, проект договору оренди земельної ділянки (матеріали справи містять, зокрема опис вкладення до листа, накладну відділення поштового зв'язку, повідомлення про вручення відправлення).
У матеріали справи також надано проект договору оренди землі між Нетішинською міською радою як орендодавцем та ТОВ «Вектор» як орендарем, згідно з яким орендодавець на підставі рішення Нетішинської міської ради від 19 червня 2008 року №24 «Про затвердження проектів із землеустрою та надання суб'єктам господарювання земельних ділянок в оренду» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з кадастровим номером 6810500000:02:007:0183, яка знаходиться у м. Нетішин, на вул. Промислова, 1/28. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5705728,68 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку становить 3% річної нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 171171,86 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить 14264,32 грн (п. п. 1, 6, 9 проекту договору). До проекту договору додано проекти розрахунку орендної плати, акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Представниками виконавчого комітету Нетішинської міської ради згідно з актами №108/2020 від 31.01.2020 та №2/2021 від 21.10.2021 було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у м. Нетішин Хмельницької області по вул. Промислова, кадастровий номер 6810500000:02:007:0183. За результатами обстеження земельної ділянки, зокрема встановлено, що на земельній ділянці розміщений квасильно-маринадний цех площею 5910,9 кв.м. Земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Нетішин в особі Нетішинської міської ради. Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, квасильно-маринадний цех перебуває у власності ТОВ «Вектор».
Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.02.2020, від 29.10.2021, від 08.11.2021 земельна ділянка кадастровий номер 6810500000:02:007:0183 площею 1,5364 га, розташована в місті Нетішині по вулиці Промисловій, 18.08.2016 зареєстрована за територіальною громадою міста Нетішин в особі Нетішинської міської ради. Відомості (дата, номер запису тощо) про реєстрацію права оренди за ТОВ "Вектор" чи іншою особою відсутні.
Також відомості про реєстрацію іншого речового права на вказану земельну ділянку за ТОВ "Вектор" чи іншою особою відсутні й у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.02.2020, від 16.11.2021.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.12.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:007:0183 площею 1,5364 га, розташованої в місті Нетішині по вулиці Промисловій, 1/28, становить 5705728,68 грн, відповідно до витягу від 29.06.2021 - 5064588,96 гривень.
Листом від 10.09.2021 відділ №4 Управління у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:007:0183 несільськогосподарського призначення, , яка розташована на вул. Промислова, становила у 2019 році та у 2020 році - 5 млн 705 тис 728 грн 68 коп.
Матеріали справи містять кадастровий план та схему земельної ділянки площею 1,5364 га.
Начальник Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Нетішинського міського голови із листом від 07.10.2021, у якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, зокрема, вирішення питання щодо стягнення на користь Нетішинської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок ТОВ "Вектор" безпосередньо під будівлями, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив надати копії документів, що підтверджують відповідну інформацію.
Копії запитуваних документів надані згідно з листом виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 08.11.2021.
У листі від 10.11.2021, адресованому Нетішинському міському голові, перший заступник керівника Шепетівськоі окружної прокуратури, повідомляючи про те, що ТОВ "Вектор" використовує земельну ділянку без укладення договору оренди землі та сплати орендної плати, просив вжити заходи щодо проведення досудового врегулювання спору за фактом стягнення з ТОВ "Вектор" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою 0,5911 га (загальна площа квасильно-маринадного цеху 5910,9 кв.м.). У випадку, якщо це питання не врегулюється у добровільному порядку та якщо не будуть вжиті заходи представницького характеру самостійно, просив направити на адресу прокуратури відповідні документи для вжиття заходів представницького характеру з обов'язковим роз'ясненням причин невжиття заходів представницького характеру самостійно.
Виконавчий комітет Нетішинської міської ради відповів, що листом від 26.11.2021 р. за №22/01-10-4720/2021 р. направлено претензію ТОВ "Вектор" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без належної правової підстави площею 0,5911 га (загальна площа квасильно-маринадного цеху 5910,9 кв.м). Зазначив, що у разі надходження відповіді до виконавчого комітету Нетішинської міської ради про розгляд заявлених у цих претензіях вимог прокуратуру буде повідомлено додатково (лист від 29.11.2021).
Матеріали справи містять копію претензії Нетішинської міської ради до ТОВ "Вектор" від 26.11.2021 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 0,5911 га без належної правової підстави в сумі 191698,00 за період від 01 листопада 2018 року по 31 жовтня 2021 року та відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів (направлені відповідачу 26.11.2021 згідно з описом вкладення у лист, накладною відділення поштового зв'язку).
У листі від 22.12.2021 позивач повідомив прокурора про те, що станом на 21.12.2021 відповідь про розгляд заявлених у претензії вимог від ТОВ "Вектор" до виконавчого комітету Нетішинської міської ради не надходила.
У повідомленні від 22.12.2021 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави прокурор, зважаючи на те, що позивачем як уповноваженим органом самостійно цивільно-правових заходів не вжито, з метою належного виконання функцій представництва інтересів держави в суді, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивачу про те, що перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури має намір звертатися до суду з позовом до ТОВ "Вектор" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810500000:02:007:0183, розташованої в місті Нетішині за адресою: вулиця Промислова, 1/28, площею 1,5911 га.
У матеріали справи надано рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2011 у справі №5015/712/11 за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради, м. Нетішин до ТзОВ "Вектор", м. Борислав про стягнення 99170,84 грн шкоди за період з 19.06.2008 по 30.11.2010 завданої тим, що відповідач, використовуючи на території позивача земельну ділянку, своєчасно не оформив право користування землею відповідно до вимог чинного законодавства, яким позов задоволено.
У рішенні встановлено, що відповідно до біржової угоди №2048 купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2006 відповідач купив квасильно-маринадний цех. заг.пл. 9240 кв.м. у м. Нетішин Хмельницької обл. Згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі фруктосховища з холодильними камерами та будівлі компресорної підстанції з компресорами відповідачу передано у власність нежитлову будівлю загальною площею 2579,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Нетішин, вул. Промислова, 1/25.
Також у рішенні встановлено факт прийняття Нетішинською міською радою рішення від 19.06.2008 №24 "Про затвердження проектів із землеустрою та надання суб'єктам господарювання земельних ділянок в оренду", яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Промисловій, надано ТОВ "Вектор" відповідні земельні ділянки та зобов'язано ТОВ "Вектор" у місячний термін з дня прийняття рішення укласти договори оренди земельних ділянок.
Відповідачем у матеріали справи надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 26.06.2017), згідно з яким квасильно-маринадний цех (р.н. 14418371) загальною площею 5910,9 кв.м. у м. Нетішині Хмельницької області по вул. Промисловій, 1/28 з 24.05.2017 зареєстрований за ТОВ "Бізнес-інсайд" на підставі договору купівлі-продажу від 24.05.2017 №402.
Такі ж відомості підтверджені наданою позивачем інформацією станом на 09.05.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.
Частинами третьою - п'ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 №914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, неналежне здійсненням ним захисту інтересів держави.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З матеріалів справи слідує, що прокурор звернувся до Нетішинської міської ради з листами від 07.10.2021, від 10.11.2021, в яких повідомив про використання ТОВ «Вектор» земельної ділянки площею 0,5911 га без належної правової підстави і просив надати підтверджуючі документи, а також вжити заходи представницького характеру самостійно, у випадку невжиття - зазначити причини.
У відповідь виконавчий комітет Нетішинської міської ради листами від 08.11.2021, від 29.11.2021, від 21.12.2021 направив прокурору копії запитуваних документів щодо обставин використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів; повідомив про направлення претензії ТОВ "Вектор" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 0,5911 га без належної правової підстави та про відсутність станом на 21.12.2021 відповіді ТОВ "Вектор" про розгляд заявлених у претензії вимог.
Як убачається з матеріалів справи, позивач, отримавши від прокурора повідомлення про виявлене порушення інтересів держави, заходів захисту інтересів держави у судовому порядку не вжив.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, зважаючи на період, за який заявлено вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів за використання земельної ділянки без оформлення права оренди (з 01.01.2019 по 31.10.2021), трирічний строк позовної давності за такою вимогою, відсутність будь-яких доказів про вжиття позивачем у відповідному періоді заходів щодо захисту відповідних інтересів належним чином, тобто шляхом звернення до суду з позовом, судом критично оцінюються доводи відповідача щодо непідтвердження невідкладності поданого прокурором позову.
При цьому, наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором позивачем не заперечено.
Отже, невжиття Нетішинською міською радою заходів щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки площею 0,5911 га без належної правової підстави за умови обізнаності позивача про відповідне порушення інтересів територіальної громади та держави, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з Нетішинською міською радою, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів.
Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.
При цьому Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 вказав, що прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
У підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення прокурора (від 22.12.2021) про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду в інтересах позивача із відповідним позовом.
Щодо посилань відповідача на відсутність повноважень прокурора (першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури) на підписання та подання до суду позову у цій справі, судом враховується, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про прокуратуру" керівник окружної прокуратури, зокрема, представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про прокуратуру").
Частинами 3, 4 ст. ст. 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Таким чином, повноваження щодо здійснення представництва прокуратури саме у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно.
Отже, аналіз вищенаведених положень дозволяє дійти висновку про відмінність правового статусу особи, яка є представником юридичної особи у правовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями на підставі закону, та правового статусу прокурора, який здійснює визначену ст. 131-1 Конституції України функцію представництва інтересів держави, зокрема шляхом подання позову (зазначені висновки відповідають позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.09.2019 у справі №819/198/17).
Враховуючи те, що позовна заява у справі підписана першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури в межах наданої чинним законодавством компетенції, суд критично оцінює твердження відповідача про її підписання (подання) неуповноваженою особою.
Виходячи з наведеного, відповідачем не спростовано наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача при зверненні до суду з позовом, відтак, відсутні зазначені відповідачем підстави для залишення позову без розгляду, передбачені ст. 226 ГПК України.
Звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача, прокурор просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, яка належить позивачу на праві комунальної власності.
При розгляді поданого позову суд виходить з того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема Конституцією України, положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.
Так, статтею 13 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.
Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Як убачається з матеріалів справи (інформація з Державного реєстру речових прав па нерухомі майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.02.2020, від 29.10.2021, від 08.11.2021, від 26.11.2021, станом на 09.05.2022), за відповідачем 11.04.2006 на праві колективної власності було зареєстровано квасильно-маринадний цех площею 5910,9 кв.м., розташований у м. Нетішині по вул. Промисловій, 1/28 (реєстраційний номер 14418371).
Обставини придбання відповідачем квасильно-маринадного цеху у м. Нетішин Хмельницької області по вул. Промисловій (відповідно до біржової угоди №2048 купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2006) встановлені також у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2011 у справі №5015/712/11 та враховуються судом відповідно до ст. 75 ГПК України.
Рішенням Нетішинської міської ради "Про затвердження проектів із землеустрою та надання суб'єктам господарювання земельних ділянок в оренду" від 19.06.2008 №24 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Промисловій та вирішено надати ТОВ "Вектор" із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду терміном на 1 рік, для виробничих потреб у зв'язку з набуттям права власності на будівлю квасильно-маринадного цеху відповідно до біржової угоди від 07.02.2006 за №2048 - земельну ділянку площею 1,5364 га, яка розташована на вул. Промисловій. Також цим же рішенням міська рада зобов'язала ТОВ "Вектор" у місячний термін з дня прийняття рішення укласти договори оренди земельних ділянок.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №917/432/19, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і №922/5468/14.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Отже, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Вектор" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2019 по 31.10.2021, прокурор обґрунтовує такі вимоги використанням відповідачем протягом вказаного період земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:007:0183 без укладення договору оренди. При цьому у підтвердження факту використання земельної ділянки прокурор посилається на розміщення на земельній ділянці квасильно-маринадного цеху площею 5910,9 кв.м. як такого, що належить відповідачу на праві власності.
Разом з тим, як убачається з наданих відповідачем та позивачем відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, починаючи з 24.05.2017 розміщений на спірній земельній ділянці об'єкт нерухомого майна - квасильно-маринадний цех площею 5910,9 кв.м. (р. н. об'єкта 14418371) перебуває у власності іншої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-інсайд". Доказів у спростування наведених обставин суду не подано.
Судом враховується, що статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права.
Порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися прав чи інтересів особи - позивача та повинно здійснюватися з боку відповідача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Суд зауважує, що за приписами ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Як слідує з матеріалів справи, заявляючи позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2019 по 31.10.2021 з ТОВ "Вектор", прокурором та позивачем не доведено факту користування ТОВ "Вектор" земельною ділянкою протягом вказаного періоду, оскільки згідно з наданими позивачем та відповідачем відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці нерухоме майно належить ТОВ "Бізнес-інсайд".
Будь-яких доказів, які би підтверджували користування відповідачем спірною земельною ділянкою, суду не подано. Наявні у матеріалах справи акти обстеження земельної ділянки та інформаційні довідки судом оцінюються критично, оскільки вказані в них обставини щодо належності розташованого на спірній земельній ділянці нерухомого майна ТОВ "Вектор" спростовуються вищезазначеними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність такого нерухомого майна іншій особі.
У свою чергу, оскільки у матеріали справи не надано доказів про те, що відповідач протягом заявленого до стягнення періоду фактично користувався земельною ділянкою та без достатньої правової підстави і за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, суд доходить висновку про відсутність обов'язку відповідача повернути кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Беручи до уваги вищенаведені обставини справи, законодавчі норми, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог належними та допустимими доказами та, як наслідок, про відмову у їх задоволенні.
З приводу заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулися до суду з позовом.
Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак правила про позовну давність відповідно до статті 267 вказаного Кодексу мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Зокрема, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, виходячи з наведеного, оскільки обставини, на які посилається прокурор як на підставу позовних вимог, та порушення відповідачем прав позивача належним чином не доведені, тобто позовні вимоги є необґрунтованими, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування заявленої відповідачем позовної давності до спірних правовідносин.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Враховуючи положення ст. 129 ГК України, з огляду на відмову у позові витрати зі сплати судового збору покладаються на Хмельницьку обласну прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор», м. Борислав Львівської області про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 180419,56 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 17.05.2022.
Суддя В.В. Виноградова
Видрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2 - Шепетівська окружна прокуратура (вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400), 3 - Нетішинська МР (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, 31100), 4 - ТОВ "Вектор" (вул. Шкільна, 16, м. Борислав, Львівська область, 82300), 5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Всім рек. з пов. про вруч.
Адреси електронної пошти:
1. Прокуратури: shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua, sekretariat@khmel.gp.gov.ua
2. Позивача: miskrada@netishynrada.gov.ua
3. Відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1