вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
15.02.2022 р. Справа № 910/10478/21
За позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни Полтавської області, 37500
до Всеукраїнської громадської організації "Спілка громадських організацій України "Народна рада", вул. Маршала Тимошенка, 1-Д, кв.3, м. Київ, 04212
про стягнення грошових коштів та повернення майна.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Обставини справи. Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Спілка громадських організацій України "Народна рада" про стягнення 14 030,61 грн., з яких: 13 013,73 грн. орендної плати та 1 016,88 грн. пені.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 62 оренди нерухомого майна від 21.08.2018 р., що належить до комунальної власності територіальної громади міста Лубни.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 р. (суддя Пінчук В.І.) відкрито провадження у справі № 910/10478/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
09.08.2021 р. до суду через відділ діловодства від позивача надійшла заява “про уточнення позовних вимог”, відповідно до якої Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області просить суд: - стягнути з відповідача на свою користь 13 346,73 грн. орендної плати, 1 016,88 грн. пені; - зобов'язати відповідача повернути позивачу орендоване нежиле приміщення площею 16,4 кв.м та місця загального користування площею 3,4 кв.м по вул. Монастирській, 19 в м. Лубни Полтавської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 р. прийнято заяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про зміну предмету позову до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 р. справу № 910/10478/21 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області за позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області до Всеукраїнської громадської організації "Спілка громадських організацій України "Народна рада" про стягнення 14 363,61 грн. та зобов'язання повернути нерухоме майно.
Матеріали справи направлено до Господарського суду Полтавської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/10478/21 передано на розгляд судді Погрібній С.В., що відображено у витягу з протоколу від 18.11.2021 р.
Ухвалою суду від 23.11.2021 р. справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 07.12.2021 р. на 10:30 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали; направити копію відзиву з додатками позивачу, докази направлення надати суду; позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, направити відповідь на відзив з додатками відповідачу, докази направлення надати суду.
07.12.2021 р. позивач надіслав клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності уповноваженого представника (вх. № 13603).
Так, ухвалою суду від 07.12.2021 р. відкладено підготовче засідання на 20.01.2022 р. на 10:00 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 06.01.2022 р.
20.01.2022 р. від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності уповноваженого представника (вх. № 652). Представник позивача вказує, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2022 року.
15.02.2022 р. позивач надіслав клопотання (вх. № 1692) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Крім того, позивач повідомляє суд, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
15.02.2022 р. представники учасників справи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату і час судового засідання, ухвали суду були надіслані сторонам рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвал, на адресу місцезнаходження сторін, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Проте, ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.11.2021р. та від 07.12.2021 р., які направлялись відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у ЄДР про місце реєстрації відповідача (вул. Маршала Тимошенка, 1-Д, кв.3, м. Київ, 04212), повернулися до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.11.2021 р., якою судом було встановлено строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 10.12.2021 р..
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
21 серпня 2018 року Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду комунального майна територіальної громади м. Лубни та проведення конкурсу на право його оренди, затвердженого рішенням Лубенської міської ради 14.12.2011 року Лубенському районному управлінню комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організацій України «Народна рада» (далі - Відповідач, Орендар) передано в оренду згідно акту приймання-передачі приміщення одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 16,4 кв.м., та місця загального користування площею 3,4 кв.м., вартістю 39 940,00 грн., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Лубни, по вул. Монастирська, 19 для розміщена громадської організації.
Договір набув чинності згідно п. 12.1 - 21.08.2018 року.
Договір укладено терміном до 21.07.2021 року (п.12.1. Договору).
Вказаний Договір оренди був підписаний Яременком Олегом Івановичем, як начальником Лубенського районного управління департаменті Комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організації України «Народна рада» на підставі наказу №0618/2 від 14.06.2018 року і довіреності № 33 від 01.03.2017 року виданих Спілкою громадських організацій України «Народна рада».
Згідно п. 5.5 Договору оренди № 62, орендна плата нараховується та сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. У разі розірвання Договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження, або банкрутства Орендаря, орендна плата нараховується та сплачується по день підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцю.
Відповідно до п.7.2.1. Договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
За твердженням Позивача, станом на 01.07.2021 року свої зобов'язання за договором оренди Відповідач не виконав. Заборгованість по орендній платі за період з 01.09.2018 р. по 30.06.2021 р. складає 13 013,73 грн..
За період дії договору Орендар систематично порушував п. 5.6 договору оренди, а саме, не вчасно вносив орендну плату на рахунки Орендодавця, що підтверджується листами та досудовими претензіями від 25.01.2019 року, від 07.06.2019 року, від 25.09.2019 року, від 11.12.2019 року, які були направлені на адресу орендаря.
Проте, Орендар проігнорував надіслані Позивачем претензії та листи, борг не сплатив, хоча в повідомленнях про вручення стоїть розписка в отриманні листів громадянином Яременка О.І. (начальника Лубенського районного управління департаменті Комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Всеукраїнської громадської організації «Спілка громадських організації України «Народна рада»).
В подальшому, Управління, листом від 09.06.2021 року за вих. № 01-18/413 повідомляло Начальника Лубенського районного управління комітету і боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ВГО «СГОУ «Народна - рада» Яременка О.І. та Всеукраїнську громадську організацію «Спілку громадських організацій України «Народна рада» про те, що Договір оренди № 62 від 21.08.2018 року продовжено не буде так, як орендарем систематично не виконуються істотні умови договору, також у листі вкотре вимагалось сплатити наявну суму заборгованості з орендної плати.
За даними Позивача, Орендар проігнорував досудові претензії, які йому надсилались. Дані листи направлялись Відповідачу з повідомленнями про вручення, на яких стоїть відмітка про вручення вищезазначених листів і підпис в одержанні (копії наявні у матеріалах справи). Отже, відповідачу було відомо про неодноразове порушення ним умов Договору оренди № 62 від 21.09.2018 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що заборгованість з орендної плати до бюджету за укладеним договором становить 13 013,73 грн. у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є Договором оренди.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме: майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно п.4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Також п. 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що підставою для відмови у продовженні договору оренди є прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору № 62 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, за умовами якого відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно (приміщення одноповерхової нежитлової будівлі загальною площею 16,4 кв.м., та місця загального користування площею 3,4 кв.м., вартістю 39 940,00 грн., що знаходиться за адресою Полтавська область, м. Лубни, по вул. Монастирська, 19) та зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату у розмірі, погодженому сторонами у Договорі та розрахунках орендної плати до Договору, зведеному розрахунку орендної плати до Договору. Факт прийняття даного об'єкту нерухомого майна з боку відповідача підтверджується актом приймання-передачі від 21.08.2018 р., підписаного повноважним представником відповідача без застережень.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості відповідачем здійснювалася сплата орендної плати за користування майном частково у зв'язку з чим за період з 01.09.2018 р. по 30.06.2021 р. утворилася заборгованість у розмірі 13 013,73 грн. в частині сплати орендної плати до міського бюджету. Доказів сплати орендної плати та відсутності заборгованості, відповідачем не надано.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, у розмірі 13 013,73 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем нарохована до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 016,88 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати пені. Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Пунктом 10.2 Договору № 62 від 21.08.2018 року передбачено, що за порушення строків та розмірів сплати орендної плати, передбачених договором та рахунками Орендодавця, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день затримки платежу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за період 26.09.2018 р. по 16.03.2020 р. у розмірі 1016,88 грн. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язаня з оплати орендних платежів за кожний окремий місяць та часткових проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині, відповідно до приписів Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є правомірними, а тому підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховано приписи ст. 267 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути орендоване нежиле приміщення площею 16,4 кв.м та місця загального користування площею 3,4 кв.м по вул. Монастирській, 19 в м. Лубни Полтавської області.
Віповідно до умов п.12.1. Договору, даний Договір укладено терміном до 21.07.2021 року .
Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Із змісту п. 7.5 Договору вбачається, що у разі припинення чи розірвання Договору обєкт, що орендується, повинен бути переданий Орендодавцю.
Із припиненням дії Договору відповідач втрачає статус орендаря, а оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то існують підстави для зобов'язання передати орендоване приміщення на користь позивача.
Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
За викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права в частині вимог про зобов'язання повернути орендоване майно відповідає п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України, позовні вимоги в цій частині підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням у розмірі 13 013,73 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 1 016,88 грн., повернення орендованого нежилого приміщення підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Всеукраїнської Громадської організації "Спілка громадських організацій України "Народна Рада" (вул. Тимошенка, буд. 1Д, кв. 3, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код 26475953) на користь Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради (код ЄДРПОУ 37504366, м. Лубни, вул. Я.Мудрого, 33, UА268201720314201015203079071 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) заборгованість з орендної плати у розмірі 13 013,73 грн., пеню у розмірі 1 016,88 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
3. Зобов'язати Всеукраїнську Громадську організацію "Спілка громадських організацій України "Народна Рада" (вул. Тимошенка, буд. 1Д, кв. 3, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код 26475953) повернути Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради (код ЄДРПОУ 37504366, м. Лубни, вул. Я.Мудрого, 33, UА268201720314201015203079071 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) індивідуально визначене (нерухоме) майно, а саме: нежиле приміщення площею 16,4 кв.м та місця загального користування площею 3,4 кв.м по вул. Монастирській, 19 в м. Лубни Полтавської області.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
З огляду на введення воєнного стану на території України та вихід судді з відпустки повний текст Рішення складено та підписано 10.05.2022 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).
Суддя Погрібна С.В.