Справа №: 486/379/22 Провадження № 3/486/289/2022
17 травня 2022 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне, Арбузинського району, Миколаївської області, працюючого у Державній установі «Арбузинська виправна колонія (№83)», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ№ 742598 від 13 квітня 2022 року, 25 березня 2022 року о 01:50 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції за адресою: вул. Спортивна, 3 в м. Южноукраїнську, Миколаївської області, висловлювався нецензурною лайкою, на вимогу працівників поліції припинити протиправні дії не реагував та при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що із протоколом не згоден. Вважає, що відносно нього на підставі ст. 15 КУпАП не складається протокол, оскільки він підпорядковується дисциплінарному статуту, що працівникам поліції було відомо, оскільки він з ними спілкується внаслідок особливості своєї посади. Дійсно він 25 березня 2022 року приблизно о 1-ій год. порушив комендантську годину, вийшов із квартири. Тероборона про це повідомила поліції і працівники поліції запропонували йому проїхати до відділення поліції, він добровільно поїхав і залишався до ранку у відділенні поліції за пропозицією самих працівників поліції. Непокору працівникам поліції не чинив, нецензурною лайкою в їх адресу не висловлювався Після спливу декількох днів його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а ще через декілька днів було складено протокол за ст. 185 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В силу ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський Суд зазначив, що у справах про адміністративні правопорушення суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, вбачається, що 25 березня 2022 року о 01:30 год. до Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції надійшло повідомлення від ТРО м. Южноукраїнська про те, що по пр. Соборності, 6 біля кафе ними було зупинено невідомого чоловіка, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, потрібен наряд поліції. Виїздом нарядом СРПП було встановлено особу ОСОБА_1 , якого було запрошено до ВП №3 для встановлення всіх обставин. Рапорт датовано 25 березня 2022 року /а.с. 3/.
Згідно рапорту поліцейського СРПП відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області 25 березня 2022 року було здійснено виїзд за адресою: вул. Набережна Енергетиків, 19, м. Южноукраїнськ, де члени територіальної оборони затримали особу, яка знаходилась без поважних причин після комендантської години, а саме, о 01:50 год. ОСОБА_1 , який знаходився в автомобілі було направлено у відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, де останній різко почав реагувати на запитання та намагався вийти з приміщення без дозволу, вимагав віддати авто, виражався брутальними словами, на законні вимоги припинити чинити вищевказані дії не відреагував. Відносно ОСОБА_1 складено відповідні матеріали для притягнення до відповідальності згідно КУпАП /а.с. 2/.
09 квітня 2022 року винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ № 056030 за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме, появу 25 березня 2022 року о 01:30 год. у громадських місцях в п'яному вигляді та накладено адміністративне стягнення попередження /а.с. 4/.
Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків.
Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок та діють від імені держави.
Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівникам поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Оцінюючи всі додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази у сукупності судом, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками територіальної оборони та доставлено до відділення поліції працівниками поліції 25 березня 2022 року, цього ж дня складався один із рапортів працівником поліції, а інший рапорт, який додано як доказ, дати складання не містить, але резолюція датована 25 березня 2022 року.
В матеріалах справи, крім двох рапортів та постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, винесеної 09 квітня 2022 року по події 25 березня 2022 року, відсутні будь-які інші докази вини ОСОБА_1 у вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
З урахуванням того, що відповідно до протоколу подія адміністративного правопорушення відбувалась у приміщенні відділення поліції, працівники поліції мали змогу застосувати більш широкий спектр фіксування правопорушення, ніж рапорти та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 13 квітня 2022 року, тобто через 20 днів після перебування ним у відділенні поліції, що не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП.
Наведене викликає сумнів щодо дотримання працівниками поліції строків та процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень під час воєнного стану, проте необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту злісної непокори ОСОБА_1 законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Вищевказане свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 185 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.
Керуючись ст. ст. 247, 283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Южноукраїнського міського суду Г.А. Далматова