Справа № 204/9959/21
Провадження № 2/204/886/22
12 травня 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька та стягнення аліментів, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, -
16 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа - Управління-служба у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, в якій просив: визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , за місцем проживання батька; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття; стягнути судові витрати. В обґрунтування позову зазначив, що 14 вересня 2002 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року у справі № 204/5068/17. Від подружнього життя сторони мають двох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини з відповідачем фактично припинено за спільною згодою з травня 2019 року. З того часу вони не проживають однією сім'єю, їх спільні діти проживали то з позивачем, то з відповідачем, суперечок з приводу місця проживання дітей не було. Відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року у справі № 204/4929/20 з нього стягувалися на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки та неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2021 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року - змінено та з цього часу він сплачував на користь відповідача 2000,00 грн. на місяць на кожну дитину. З квітня 2021 року ставлення матері дітей до питання відносно місця проживання дітей змінилось, та з квітня місяця їх неповнолітня дочка проживає з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. Відповідач не заперечує проти того, що дочка постійно мешкає з позивачем та намагається на даний час налагодити своє особисте життя. Спочатку між сторонами була домовленість про те, що дочка буде приїжджати до відповідача кожні вихідні, однак, останній місяць відповідач майже не спілкується з дочкою. Позивач вважає за необхідне визначити місце проживання неповнолітньої - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем. Крім того, з квітня 2021 року відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на потреби дитини. Домовитися з відповідачем про розмір аліментів, які вона має сплачувати на утримання їх дитини, є неможливим. З часу проживання дочки з позивачем мати дитини участі у її матеріальному забезпеченні не приймає та вже протягом останніх місяців майже не відвідує, не спілкується, її життям не цікавиться, що також є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання спільної дитини. Враховуючи наведені обставини позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів дитини.
25 січня 2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління-служба у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якій вона просила визначити місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею - ОСОБА_3 . В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначила, що 14 вересня 2002 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року у справі № 204/5068/17. Від подружнього життя сторони мають двох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом з нею у її квартирі АДРЕСА_1 . Відвідування дітей ОСОБА_1 після розлучення були періодичними, інколи він забирав дітей до себе на вихідні дні. З вересня 2021 року дочка ОСОБА_6 почала проживати з батьком, з того часу і до січня 2022 року дитина спілкувалась з нею, вони зустрічались, проте з січня 2022 року дитина почала уникати спілкування, не відповідає на її дзвінки та смс-повідомлення з невідомих для неї причин. Вважає, що батько дитини налаштовує ОСОБА_6 проти неї. Вона є здоровою, працездатною особою, має постійне місце роботи, постійний високий дохід, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується як за місцем роботи так і за місцем проживання, має у власності житло. Вважає, що інтересам дочки відповідатиме проживання саме з матір'ю, оскільки ОСОБА_6 12 років, весь час з самого народження вона проживала разом з нею, вона піклувалася про неї, займалася її вихованням, навчанням, забезпечувала харчуванням, медичним оглядом, купувала одяг та все необхідне, дитина відвідувала гуртки, зокрема, танцювальний гурток та малювання. Після переїзду до батька дитина полишила відвідування вказаних гуртків. У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаною зустрічною позовною заявою.
Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Управління-служба у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Управління-служба у справах дітей адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька та стягнення аліментів (а.с. 97).
22 лютого 2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено наступне. Його позиція відносно дітей завжди була незмінною та полягає у тому, що для нього особисто першочерговим будуть виключно інтереси дітей, і вони як батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток дітей у рівних частинах. З часу, коли позивач та відповідач перестали проживати однією сім'єю, їх спільні діти дійсно залишилися проживати з матір'ю, і це питання було вирішено ще до офіційного їх розлучення, та було спільним рішенням. І перш за все, прийняття такого рішення було пов'язано з тим, що діти в силу свого віку потребували саме проживання з матір'ю, щоденного знаходження з нею поруч. Однак, не дивлячись на те, що діти проживали з матір'ю, він як батько приймав участь у вихованні, розвитку дітей, а також у їх матеріальному забезпеченні. Він завжди приділяв увагу спілкуванню з дітьми, купував речі, подарунки, іграшки, був присутнім на урочистих шкільних заходах. Доводи про те, що він налаштував дітей проти матері є лише її припущеннями та не підтверджені жодним належним доказом. Відносини між дочкою та матір'ю з часом погіршилися. Від дочки він дізнався про те, що новий чоловік відповідача має свої погляди щодо виховання дітей та може дозволити собі неприйнятне для дочки відношення: крики, приниження. Відповідач вже довгий час не спілкується з дочкою і тільки після його звернення до суду з даною позовною заявою почала писати смс, дзвонити дочці. Відповідач не має жодного доказу того, що він перешкоджає їй бачитись з дитиною, налаштовує дитину проти неї, як і не має доказів того, що він не виконує свої батьківські обов'язки належним чином, на даний час він повністю самостійно займається вихованням їх дитини, дитина перебуває на його утриманні. ОСОБА_1 має постійний дохід, має власність, а з вимогою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки звернувся у зв'язку з тим, що наразі дитина перебуває на його повному утриманні, а він вимушений (оскільки є рішення суду про стягнення аліментів) сплачувати відповідачу аліменти на утримання дочки, яку відповідач не утримує. Спиртними напоями він не зловживає, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Вважає доцільним визначити місце проживання дитини з ним оскільки наразі він є найбільш емоційно близькою людиною для дитини, та відсутніми є виняткові обставини, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з батьком. Крім того, проживання дитини з батьком є бажанням дочки. У зв'язку з викладеним позовні вимоги позивача за первісним позовом просив задовольнити, а у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.
В судовому засіданні 19 квітня 2022 року ОСОБА_3 повідомила про те, що у зв'язку з укладенням нею 14 січня 2022 року шлюбу з ОСОБА_9 вона змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14 січня 2022 року Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 12 (а.с. 156).
В судовому засіданні 12 травня 2022 року судом було замінено третіх осіб за первісним та за зустрічним позовом, оскільки їх найменування було зазначено невірно, та визначено вважати найменування третьої особи за первісним позовом - Орган опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради, а третьої особи за зустрічним позовом - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 (відповідач за зустрічною позовною заявою) та його представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву за первісним позовом підтримали та просили суд задовольнити її в повному обсязі. Зустрічну позовну заяву не визнали та просили суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні зустрічного позову. ОСОБА_1 додатково пояснив, що у його дочки - ОСОБА_6 погані відносини з новим чоловіком ОСОБА_3 . Дочка була на морі з матір'ю та її новим чоловіком і просила забрати її, оскільки їй було важко, в присутності матері дитину ображали та принижували, на що ОСОБА_3 не реагувала. Але, для нього важливо, щоб дитина спілкувалась з матір'ю і він не збирається забороняти їй спілкуватися з матір'ю. З квітня 2021 року дочка - ОСОБА_6 проживає разом з ним. З вересня 2021 року ОСОБА_6 відмовилась від спілкування з матір'ю.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 (позивач за зустрічною позовною заявою) та її представник - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зустрічну позовну заяву підтримали та просили суд її задовольнити. ОСОБА_3 додатково пояснила, що з вересня 2021 року до теперішнього часу її дочка - ОСОБА_6 проживає разом з батьком - ОСОБА_1 . Дочка повідомила, що хоче проживати з батьком. Вона вважає, що батько негативно впливає на дочку.
Представник третьої особи за первісним позовом - Органу опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради - Лійбук Л.М. в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі з урахуванням наданого Органом опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради висновку.
Представник третьої особи за зустрічним позовом - Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 19 квітня 2022 року судом було вислухано думку дитини - неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила наступне. З першого класу вона навчається в гімназії № 37, на теперішній час в шостому класі. На теперішній час вона проживає разом з батьком, бабусею та дідусем, там вона проживає з середини квітня 2021 року. У неї є окрема кімната та є все необхідне. Коли вона проживала з матір'ю, то спала з нею в одній кімнаті, все необхідне у неї також було. У школі вона навчається добре. Влітку 2021 року мати відправляла її на море з однією людиною, яка її там принижувала, на що мати казала їй потерпіти. Влітку 2021 року вона сказала матері, що бажає жити з батьком, батько приїхав та забрав її. На теперішній час вона бажає та хоче залишитися проживати зі своїм батьком ОСОБА_1 .
Присутні в судовому засіданні 19 квітня 2022 року під час заслуховування думки дитини класний керівник неповнолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_12 , психологи - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також соціальний педагог - ОСОБА_15 зазначили, що відповіді неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з'ясування думки дитини відбувалося без тиску та в присутності її батьків, та відповідає її внутрішній волі.
Допитаний в судовому засіданні 19 квітня 2022 року в якості свідка ОСОБА_16 суду пояснив, що він проживає по АДРЕСА_2 та є вітчимом ОСОБА_1 . Неповнолітня дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 останнім часом, більше року, проживає з батьком, проживає з ними приблизно з березня-квітня 2021 року. До цього, раніше ОСОБА_6 часто бувала у них на вихідних. ОСОБА_1 весь час проводить з дочкою та підтримує спілкування дочки з матір'ю. Спочатку дівчинка спілкувалась з матір'ю, але потім взагалі не захотіла спілкуватись з матір'ю. Батько вмовляє дитину поспілкуватись з матір'ю, але ОСОБА_6 говорить про те, що її не влаштовує відношення матері до неї.
Допитана в судовому засіданні 19 квітня 2022 року в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_3 , вони з ОСОБА_1 були сусідами та добре спілкувались. Дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на теперішній час проживає разом з батьком. ОСОБА_1 добре ставиться до дитини. Мати ОСОБА_6 - ОСОБА_3 могла кричати на дітей, коли вони проживали однією сім'єю. ОСОБА_6 з її дочкою раніше дружили. Її колишній чоловік - ОСОБА_9 , який наразі є чоловіком ОСОБА_3 міг грубо відноситись до дітей. Вона розмовляла зі своєю дочкою, коли діти (її дочка і ОСОБА_6 ) були на морі з бабусею, та дочка повідомила їй, що бабуся погано становиться до них.
Допитаний в судовому засіданні 28 квітня 2022 року в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснив, що він є сином позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 . З травня 2021 року він проживає сам у квартирі матері. Мати поїхала проживати до нового чоловіка. Якийсь час він проживав з батьком, однак на теперішній час у нього з батьком погані відносини. Батько міг налаштовувати його проти матері. З неповнолітньою сестрою він не спілкується тому, що вони проживають окремо.
Допитана в судовому засіданні 28 квітня 2022 року в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_4 та була сусідкою ОСОБА_3 . Батька неповнолітньої ОСОБА_6 вона бачила рідко. ОСОБА_6 вона няньчила, часто сиділа з нею, коли нікого не було вдома. Мати ОСОБА_6 завжди була м'якою, тому ОСОБА_6 завжди продавлювала своє бажання та думку.
Допитана в судовому засіданні 28 квітня 2022 року в якості свідка ОСОБА_21 суду пояснила, що ОСОБА_3 є її дочкою. Коли її дочка проживала разом з ОСОБА_1 відносини між останніми були «як гойдалка». Після розірвання шлюбу її дочка не забороняла ОСОБА_1 бачитись з дитиною, однак ОСОБА_1 забороняє та налаштовує дитину проти матері. Коли ОСОБА_6 поверталась додому до матері від батька, вона завжди була накручена. Дитина перестала розвивати свої таланти, оскільки у батька немає грошей. ОСОБА_1 забороняє ОСОБА_6 спілкуватись з нею, ОСОБА_6 з нею не розмовляє.
Допитаний в судовому засіданні 28 квітня 2022 року в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_3 є його дружиною. З ОСОБА_3 він познайомився у 2009 році, а відносини між ними почались з 29 травня 2020 року. Неповнолітня ОСОБА_6 дружила з його дочкою, батька ОСОБА_6 він майже не бачив. ОСОБА_6 гуляла лише з матір'ю. Коли він почав проживати з ОСОБА_3 дочка останньої вже проживала разом з батьком. ОСОБА_6 розповідала, що батько може на неї ображатись, якщо вона не відповість на телефонний дзвінок. Спочатку у нього з ОСОБА_6 були хороші відносини, до серпня 2021 року. Він бачив у ОСОБА_6 образу на нього за те, що він зустрічається з її матір'ю. Вважає, що спір виник між батьками ОСОБА_6 саме з приводу аліментів.
Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (попереднє прізвище - « ОСОБА_3 », яке вона змінила на « ОСОБА_3 » у зв'язку з реєстрацією 14 січня 2022 року шлюбу з ОСОБА_9) ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 12 серпня 2014 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 762 (а.с. 18).
Під час шлюбу у сторін народилось двоє спільних дітей: син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 14 жовтня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 1124 (а.с. 19); дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 09 грудня 2021 року Новокодацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1660 (а.с. 20).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2017 року по справі № 204/5068/17 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 21-23).
Після розірвання шлюбу діти позивача та відповідача проживали разом з матір'ю - відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року по справі № 204/4929/20 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у твердій грошовій сумі, у розмірі 3 420,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у твердій грошовій сумі, у розмірі 3 475,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 24-25).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2021 року рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2020 року було змінено, зменшено суму стягнутих аліментів: на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_6 , з 3 420,00 грн. до 2 000,00 грн.; на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , з 3 475,00 грн. до 2 000,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 45-49).
На теперішній час неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 20, виданою 05 листопада 2021 року Квартальним комітетом № 1 Новокодацького району (а.с. 26), та довідкою від 05 листопада 2021 року, виданою Квартальним комітетом № 1 Новокодацького району (а.с. 27).
Вказані обставини визнавались сторонами, а тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.
Правовідносини що склалися між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України, Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», а також міжнародно-правовими актами та договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, відповідно до статті 291 ЦК України фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Приписами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
У статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
На теперішній час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 12 повних років.
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч. 2 ст. 161 СК України).
Тобто, вирішальними обставинами, які впливають на визначення місця проживання дитини, яка досягла віку десяти років, є:
1) ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків;
2) прихильність дитини та стан її здоров'я;
3) заборона передачі дитини на проживання тому з батьків хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини;
4) висновок органу опіки та піклування та інші суттєві для справи обставини до яких можливо віднести умови проживання, зручність розташування житла та інше.
Судом встановлено, що батько дитини - ОСОБА_1 з 16 лютого 2022 року працює на посаді адміністратора доступу в ТОВ «Бізнес-Центр Фабрика» за основною формою працевлаштування з окладом 6 500,00 грн. на місяць, що підтверджується довідкою про доходи від 25 лютого 2022 року, виданою ТОВ «Бізнес-Центр Фабрика» (а.с. 147).
Згідно медичної довідки серії 12ЯЯТ № 570301 про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, виданої ОСОБА_1 11 лютого 2022 року Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради Центр психіатричної допомоги, психіатричні протипоказання для встановлення опіки (піклування) над неповнолітніми дітьми відсутні (а.с. 145).
З сертифіката серії 12ЯЯС № 277034 про проходження профілактичного наркологічного огляду, виданого 09 лютого 2022 року Комунальним підприємством «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» вбачається, що у ОСОБА_1 наркологічні протипоказання для оформлення опіки та піклування не виявлені (а.с. 146).
У заяві від 06 квітня 2022 року ОСОБА_3 не заперечувала проти проживання її сина ОСОБА_1 та його дитини (її онуки) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , вона є власником даного будинку, в якому є всі умови для проживання малолітньої дитини.
З Акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , складеного Управлінням-Службою у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради 16 листопада 2021 року, вбачається, що умови проживання є задовільними, в будинку чисто, затишно, наявна необхідна кількість меблів, побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окрема кімната, ліжко, стіл, стілець, шафа для одягу, комод. В наявності сезонний одяг, взуття, шкільне приладдя та гаджети для дистанційного навчання, книжки, іграшки (а.с. 44).
Судом також встановлено, що мати дитини - ОСОБА_3 з 07 жовтня 2020 року працює у Комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» на посаді головного бухгалтера підприємства, що підтверджується довідкою № 186/1-8 від 11 січня 2022 року (а.с. 74), згідно довідки про доходи № 1 від 11 січня 2022 року за період з липня 2021 року по грудень 2021 року включно їй було нараховано заробітну плату у розмірі 290 009,69 грн. (а.с. 75).
Згідно медичної довідки серії 12ЯЯТ № 507623 про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, виданої ОСОБА_3 18 січня 2022 року Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради Центр психіатричної допомоги, психіатричні протипоказання для встановлення опіки (піклування) над неповнолітніми дітьми (дитиною) відсутні (а.с. 77).
З сертифіката серії 12ЯЯС № 191690 про проходження профілактичного наркологічного огляду, виданого 18 січня 2022 року Комунальним підприємством «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» вбачається, що у ОСОБА_3 наркологічні протипоказання для оформлення опіки та піклування над дитиною не виявлені (а.с. 76).
У виданій Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» характеристиці № 530/1-6 від 21 січня 2022 року зазначено, що ОСОБА_3 за період роботи на підприємстві зарекомендувала себе відповідальним, ініціативним, висококваліфікованим працівником, з високим рівнем знань, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, правила внутрішнього трудового розпорядку не порушувала (а.с. 78).
Також, ОСОБА_3 має у власності квартиру загальною площею 47 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 282534822 від 02 листопада 2021 року (а.с. 88) та договором дарування квартири від 02 листопада 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Отроцюк О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4220 (а.с. 84-86).
З Акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_5 , складеного Управлінням-Службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради 18 січня 2022 року, вбачається, що умови проживання є задовільними, маються комунікації, необхідні меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: виділено окреме спальне місце для дитини, мається письмовий стіл, шафа для одягу. У квартирі проживає син ОСОБА_3 - ОСОБА_7 (а.с. 81).
Отже, судом встановлено, що заборони передачі дитини для проживання, встановлені частиною 2 статті 161 СК України, щодо кожного з батьків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. Наявні в матеріалах справи докази вказують на відсутність виключних обставин, які б перешкоджали передачі дитини для проживання як разом з її матір'ю, так і разом з батьком.
Особисті якості батьків не перешкоджають кожному з них виховувати дитину. Обидва з батьків працюють та одержують дохід, а тому в цьому відношенні вони є рівнозначними. При цьому, суд не приймає до уваги розмір доходу, який отримує кожен з батьків окремо, оскільки це не може мати вирішальне значення для визначення місця проживання дитини. Відповідно до ст. 180 СК України кожен з батьків зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, а предметом розгляду даної справи є також вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини.
Суд виходить також з того, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. Визначальним в даному випадку для нормального розвитку дитини є почуття родини та любові, взаємовідносини у такій родині, а також думка самої дитини, якщо їй на час розгляду справи більше 10 років.
Крім того, судом встановлено та цей факт не оспорюється сторонами, що стан здоров'я дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час є добрим.
Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно висновку Органу опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради № 24 від 06 квітня 2022 року вбачається, що комісія з питань захисту прав дитини при органі опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради розглянула на засіданні комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 06 квітня 2022 № 5) заяву ОСОБА_3 з проханням визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю, та заяву ОСОБА_1 з проханням визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 06 квітня 2022 року, заслухано малолітню ОСОБА_6 , яка висловила бажання проживати разом з батьком. Розглянувши та проаналізувавши всі надані документи, заслухавши пояснення батька та матері дітини, комісія з питань захисту прав дитини при органі опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради вважає за доцільне в інтересах дитини визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 (а.с. 130-131).
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них має проживати дитина, суд виходить із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, та перш за все, керується пріоритетом прав дитини, та має на меті ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам дитини.
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу уваги на її вік та з'ясувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Щодо прихильності дитини до батьків, то заслухавши думку неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні 19 квітня 2022 року, судом встановлено, що вона бажає проживати разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким проживає і на теперішній час.
Вирішуючи спір про визначення місця проживання дитини суд також враховує вік малолітньої дитини, забезпечення необхідних умов побуту, виховання, розвитку дитини, факт проживання дитини на теперішній час з батьком, висновок органу опіки та піклування, яким визнано доцільним проживання дитини з батьком, а також думку дитини, яка також бажає проживати з батьком.
Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 наполягаючи на визначенні місця проживання дитини з нею не надала суду достатніх доказів того, що за умовами її проживання з урахуванням саме її доходів, її особистих якостей, обставин її життя, особливостями її відносин з дитиною саме вона має перевагу перед батьком дитини при визначенні місця її проживання.
Крім того слід враховувати, що відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 суду не надано відповідних доказів для підтвердження умов її проживання та факту забезпеченості її житлом, оскільки з наданого акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 81), вбачається, що сама відповідач за вказаною адресою не проживає.
Отже, у суду відсутні відомості щодо забезпеченості відповідача ОСОБА_3 житлом та умов проживання в такому житлі, які є необхідними для дитини відповідного віку.
При цьому, судом не виявлено та не встановлено таких виключних обставин, які за змістом принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року давали б підстави дійти висновку про можливість розлучення дитини з батьком.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням показання свідків, суд вважає за необхідне зазначити, що допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які були заявлені для виклику ОСОБА_1 , та допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_9 , які були заявлені для виклику ОСОБА_3 , зважаючи на те, що кожний із допитаних в судовому засіданні свідків, свідчив про відомі йому обставини справи на користь сторони у справі, яка заявляла клопотання про допит даного свідка, що викликає обґрунтовані сумніви у правдивості та об'єктивності їх свідчень, суд критично ставиться до показань цих свідків в даній справі та не приймає їх до уваги.
Таким чином, повно, всебічно та безпосередньо дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи висновок Органу опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради № 24 від 06 квітня 2022 року про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком, а також вік дитини та її бажання проживати з батьком, особисті якості батьків, ставлення до дитини обох батьків, їх участь у вихованні, наявність належних матеріально-побутових умов для проживання дитини у батька, сталих зв'язків між батьком та донькою, з метою забезпечення інтересів дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом в частині визначення місця проживання дитини є обґрунтованими, законними, в повному обсязі доведеними, а тому підлягають задоволенню, що обумовлює визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , за місцем проживання батька.
Задовольняючи позовні вимоги батька дитини суд враховує, що первісним позивачем створені всі умови для нормального розвитку, освіти та виховання доньки, і матеріально побутові умови за місцем проживання ОСОБА_1 відповідають вимогам житлового приміщення, містять все необхідне для проживання малолітньої дитини.
При цьому при вирішенні даної справи вирішальним для суду є саме думка дитини, яка у судовому засіданні виявила бажання проживати разом зі своїм батьком, а тому задоволення позову ОСОБА_1 буде як найкраще відповідати інтересам неповнолітньої дитини сторін - ОСОБА_6 .
Враховуючи, що задоволення позовних вимог за первісним позовом повністю виключає задоволення вимог за зустрічним позовом, суд відмовляє ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.
При цьому визначення місця проживання дитини з батьком не позбавляє мати права брати участь у вихованні дитини, її утриманні, а також можливості вільно спілкуватися з нею.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим і індивідуальним.
Згідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
інші обставини, що мають істотне значення.
Як вже було зазначено вище, мати дитини - ОСОБА_3 працює у Комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» на посаді головного бухгалтера, за період з липня 2021 року по грудень 2021 року включно їй було нараховано заробітну плату у розмірі 290 009,69 грн.
Отже суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_3 має постійний дохід та спроможна надавати ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів, суд вважає, що справедливим та об'єктивним розміром стягнення аліментів буде ј частина з усіх видів заробітку (доходу) відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, оскільки відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3 працює та має можливість сплачувати аліменти на утримання своєї дочки, з урахуванням того, що місце проживання дитини визначено судом разом з батьком, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16 грудня 2021 року, тобто з моменту звернення позивача ОСОБА_1 до суду, на користь батька ОСОБА_1 , що на думку суду буде достатнім та справедливим розміром аліментів, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за первісним позовом судом задоволені. Тому, з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1 слід стягнути сплачений ОСОБА_1 судовий збір за позовними вимогами про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька у розмірі 908,00 грн. Крім того, враховуючи, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач за первісним позовом ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення аліментів, то з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.
У зв'язку з тим, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , то судові витрати ОСОБА_3 по справі підлягають віднесенню на сторону позивача за зустрічним позовом.
На підставі ст.ст. 19, 141, 160, 161, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. 291 ЦК України, Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 430 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька та стягнення аліментів - задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання батька.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 ), аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень, 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень, 00 копійок) на користь держави.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез