Справа № 204/2834/22
Провадження № 1-кс/204/759/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
17 травня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю підозрюваного ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вугледар Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
16 травня 2022 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Волноваської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 05 травня 2022 року приблизно об 11 годині 30 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) до ОСОБА_4 , який знаходився на лавці біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , прийшов ОСОБА_8 , з яким у ОСОБА_4 напередодні відбувся конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин. ОСОБА_8 присів на лавку поруч з ОСОБА_4 , ліворуч від нього. В ході словесного конфлікту, який раніше виник між ними, ОСОБА_4 , знаходячись на лавці, яка розташована на відкритій місцевості, біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , 05 травня 2022 року приблизно об 11 годині 30 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, протиправно, керуючись заздалегідь обміркованим злочинним умислом, через триваючи особисті неприязні відносини з ОСОБА_8 , з метою умисного протиправного заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті іншій особі - ОСОБА_8 , та свідомо бажаючи їх настання, утримуючи кухонний ніж, який він заздалегідь взяв в квартирі за місцем свого проживання та сховав в правому рукаві светра, який був вдягнений на нього, в кисті правої руки, знаходячись в положенні сидячи на лавці поруч із ОСОБА_8 , який перебував ліворуч від нього, завдав останньому один удар тичком клинком ножа в область серця ОСОБА_8 , після чого дістав ніж із грудної клітини та викинувши його, покинув місце скоєння злочину, а ОСОБА_8 , згідно лікарського свідоцтва про смерть, помер на місці скоєння злочину від тампонади кров'ю серця. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 11.05.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 . За таких обставин, відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України 12.05.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Вугледар Донецької області, громадянину України, із середньою спеціальною освітою, не працюючому, не одруженому, на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, в силу ст. 89 КК України раніше не судимому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 1 ст. 115 КК України. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, відповідно на даний час у слідства згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України є обґрунтована необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є зокрема: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, та (або) суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. У ході досудового розслідування встановлені вагомі та достатні докази для підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, тому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою, застосування запобіжного заходу, передбаченою ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, зокрема наведених вище, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу, свідків. На думку сторони обвинувачення, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 , достовірно знаючи про тяжкість та невідворотність передбаченого покарання за вказаний злочин, та те, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим у вчинені інкримінуємого йому кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Стороною обвинувачення ступінь ризику втечі оцінено у сукупності наведених вище факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем реєстрації та фактичного проживання, родом занять, сімейними зв'язками та зв'язками із суспільством. Крім того, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, які проживають в м. Вугледар, Донецької області, тобто за місцем реєстрації та фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_4 . У зв'язку з чим існує ймовірність того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків шляхом вмовлянь або залякування з метою давати покази на його користь. З огляду на викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, будучі обізнаним про міру покарання у разі засудження його за вчинення інкримінованого діяння, не працевлаштований, відсутні стійкі соціальні зв'язки; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, які є мешканцями того ж населеного пункту, в якому фактично проживає ОСОБА_4 , та останній може вчинити на них психологічний тиск з метою зміни показання щодо обставин скоєного злочину; п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 маючи працездатний вік, не працює, постійного джерела доходів для існування не має. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.
Вказані ризики знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не встановлювати розмір застави в кримінальному провадженні, зокрема у випадку щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється в убивстві, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 15 липня 2022 року, з утриманням підозрюваного в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
Контроль за виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_6 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1