справа № 208/2097/22
№ провадження 1-в/208/191/22
Іменем України
17 травня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державної установи «Кам'янська виправна колонія (№ 34)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, -
встановив:
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшло подання державної установи «Кам'янська виправна колонія (№ 34)» про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 26.06.2019 року вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.03.2018 року скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ст. 15 ч.2 - 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2017 року та повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2016 року, з урахуванням вимог ч.З ст.72 КК України, призначити покарання строком 3 роки 4 місяці позбавлення волі та штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Вказані покарання виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін. Подання вмотивоване наявністю підстав, передбачених ст. 81 КК України, а саме відомостями, що засуджена сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення.
У судовому засіданні представник установи виконання покарань ОСОБА_4 та засуджена ОСОБА_5 подання підтримали з підстав, наведених у його мотивувальній частині.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти означеного подання.
Вислухавши учасників справи та вивчивши матеріали подання, суд приходить до висновку про його обгрунтованість, виходячи з наступного.
З документів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_5 21.03.2018 року засуджена Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 15 ч.2 - ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2017 у вигляді 1 року 4 місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання строком на 3 роки 4 місяці позбавлення волі. Постановою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14.11.2018 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 року скасовано - призначено новий розгляд у судді апеляційної інстанції. Ухвалою Баглійського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2019 року виправлено описку у вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.03.2018 року, вважати правильним: остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 26.06.2019 року вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.03.2018 року скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ст. 15 ч.2 - 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2017 року та повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2016 року, з урахуванням вимог ч.З ст.72 КК України, призначити покарання строком 3 роки 4 місяці позбавлення волі та штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Вказані покарання виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін. Станом на дату звернення до суду з означеним поданням відбула 2\3 частини строку покарання.
Характеризуючи дані засудженої ОСОБА_5 вказують, що під час перебування в УВП № 4 м. Дніпро один раз притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашено в установленому законом порядку. Заохочень не мала. З 20.09.2019 року засуджена відбуває покарання в державній установі «Кам'янська виправна колонія (№ 34)». Спочатку була працевлаштована на швейному виробництві установи на ручних роботах. Згодом опанувала навички роботи швачкою, і по теперішній час працює швачкою І тарифного розряду. Наданий об'єм роботи виконує в повному обсязі, проявляє ініціативу у роботі, та є однією з ведучих швачок у бригаді. Рішенням дисциплінарної комісії установи до засудженої двічі застосовувались заходи заохочення у виді подяк, за те, що своїм добросовісним ставленням до праці та зразковою поведінкою була взірцем для інших засуджених. За час відбування покарання в установі лише одноразово допустила порушення встановленого порядку відбування покарання, за цих засудженій було оголошено попередження, яке 24.12.2022 року було знято, у встановленому законом порядку, у виді заохочення. З працівниками адміністрації установи дотримується правомірних взаємовідносин. В колективі засуджених, після проведеної цілеспрямованої соціально-виховної роботи, конфліктних ситуацій не створює, з усіма засудженими підтримує рівні стосунки. Засуджена зробила висновки, та змінила свою поведінку в кращу сторону. Соціально-корисну ініціативу у житті відділення проявляє, приймає участь раді колективу засуджених відділення, є керівником фізкультурно-спортивної секції. До покладених обов'язків ставиться відповідально. Також проявляє себе у культурно-масових заходах, які проходять установі - виступає на лекціях, у концертних програмах. Залучена до програм виховного вплив; тематичні заходи відвідує регулярно, до занять ставиться з зацікавленістю. Висловлює позитивні намір на майбутнє, проявляє чітку готовність до суспільно-корисного життя після звільнення. В свідомості засудженої відбулись позитивні зміни, внаслідок чого можна сказати, що вона готова до самокерованої соціально-правової поведінки в суспільстві. Підтримує соціально-корисний зв'язок з рідними шляхом телефонних розмов, отримує посилки, рідко зустрічається на короткострокових побаченнях. Із засудженою було проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення. За результатами має середній рівень ризику. Питання побутового влаштування вирішено позитивно.
Згідно ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
За змістом ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Згідно ч. 1, 3 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як слідує із роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускав порушень, визнав вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, сплатив повністю або частково завдані злочином збитки, за час відбування покарання поводив себе як у загальній масі засуджених, так і при спілкуванні з представниками адміністрації ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу, тощо.
Суб'єкт виконання покарання та засуджена характеризуючими даними останньої довели суду, що ОСОБА_5 за період відбування покарання сумлінно виконувала вимоги встановленого режиму утримання у колонії, не допускала порушень, визнала вину у скоєному злочині, розкаюється у вчиненому, не має стягнень майнового характеру, поводила себе серед засуджених та представників установи виконання покарань ввічливо, тактовно, має заохочення за сумлінну працю, опанувала професійні навички працівника швейного виробництва, стягнень не має, наявне коло рідних для ресоціалізації, тобто сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення, що є підставою для повернення її у суспільство.
Керуючись ст. 81 КК України, суд -
постановив:
Подання начальника державної установи «Кам'янська виправна колонія (№ 34)» - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково звільнити від відбування невідбутої частини покарання на строк 1 місяць 9 днів за вироком Дніпровського апеляційного суду від 26.06.2019 року, яким вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.03.2018 року скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ст. 15 ч.2 - 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2017 року та повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2016 року, з урахуванням вимог ч.3 ст.72 КК України, призначити покарання строком 3 роки 4 місяці позбавлення волі та штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Вказані покарання виконувати самостійно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1