Справа № 201/2884/21
Провадження № 2/201/219/2022
Іменем України
05 травня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання права власності, скасування рішень державного реєстратора,
19.03.2021р. ОСОБА_1 (в особі свого представника - адвоката Гусакової О.Б. (діє на підставі ордеру від 14.09.2020р. - а.с. 40) звернувся з позовною заявою до державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г., державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка М.О. про скасування рішень державного реєстратора, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (а.с. 4-11).
Ухвалою судді від 24.03.2021р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 35).
Ухвалою суду від 23.04.2021р. за заявою представника позивача витребувано докази, витребувано від державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г. належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію речового права - права приватної власності на житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 38391058 від 28.11.2017р., 15:39:57; витребувано від державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка М.О. належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію речового права - права власності на житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 42972963 від 12.09.2018р., 17:25:38 (а.с. 42 - 43).
Ухвало суду від 25.05.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Кияненко Д.О. про забезпечення попередньої оплати судових витрат в цивільній справі (а.с. 100 - 101).
25.05.2021р. позивач уточнив позовні вимоги, заявивши вимоги до Дніпровської міської ради (а.с. 74 - 79).
Ухвалою суду від 11.08.2021р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі у якості співвідповідача Дніпровську міську раду, виключено зі складу відповідачів державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г., державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області С.М., прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог у відповідній частині (а.с. 119 - 120).
Ухвало суду від 11.08.2021р. за заявою представника позивача витребувано докази, витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського МНО Мазур Я.В. копію матеріалів спадкової справи №17/2020, що була заведена на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована в книзі реєстрації спадкових справ за № 46 (а.с. 117 - 118).
Ухвалою суду від 24.11.2021р. за заявою представника позивача витребувано докази, витребувано від Архіву відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради: належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію речового права - права приватної власності на житловий будинок (домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 38391058 від 28.11.2017р., 15:39:57; належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію речового права - права власності на житловий будинок (домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 42972963 від 12.09.2018р., 17:25:38 (а.с. 180 - 181).
Ухвалою суду від 25.01.2022р. здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження (а.с. 197).
Підготовче засідання у справі закрите 25.02.2022р. і справу призначено до судового розгляду (а.с. 211).
В обґрунтування позову (з урахуванням уточнень) позивач посилався на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.06.2009р. він є власником 55/300 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Указане домоволодіння на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
На підставі договору дарування від 04.12.2003р. ОСОБА_2 належало 60/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складалось з таких складових: А-1 житловий будинок площею 103,5 кв.м., Б - сарай, П, В - літня кухня, Г - сарай, Д - вбиральня, Е - гараж, Ж - душ, З - вхід в погріб, И - вбиральня, К - душ, Л - навіс, № 1-18, І-ІІІ споруди, замощення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. по справі № 201/2347/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виділення в натурі домоволодіння та визнання права власності затверджено мирову угоди, укладену 14.08.2018р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 15.08.2018р. не визначена зміна часок домоволодіння, площа і його складові, що мають бути виділені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Однак ОСОБА_2 виділено 71/100 частини домоволодіння. Технічні характеристики домоволодіння були іншими, меншими, ніж визначені ухвалою суду від 15.08.2018р. про затвердження мирової угоди.
За даними інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.11.2017р. державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г. здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 357,9 кв.м., житловою площею 126,6 кв.м. із зазначенням опису об'єкту нерухомого майна, а саме заначено: «частина житлового будинку літ.А-1, з житловою прибудовою літ.А2-2 загальною площею - 146,6 кв.м., житловою площею - 86,5 кв.м., погріб літ. ПГ під А-1 площею 9,1 кв.м., ганок літ.а1 площею - 4,3 кв.м., ганок літ. а площею 1,2 кв.м.; житловий будинок літ.М-2 з мансардою літ. МС загальною площею 211,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м.; навіс літ. Н площею 21,4 кв.м.; споруди №3, 1/2 споруди №7, 1/2 споруди № 8, 10, 11, 12, ІІІ замощення».
Рішення про державну реєстрацію права власності здійснено на підставі договору дарування домоволодіння від 04.12.2003р., виданого державним нотаріусом ПДДНК Гузєєвою І.В.; декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДПН № 14211001012 від 06.05.2011р., виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; листа від 22.11.2017р., виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; технічного паспорту №16/08 від 25.10.2016р. виданого ТОВ «Менора-Білдінг».
28.11.2017р. державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г., індексний номер імення: 39396623, здійснено реєстрацію виправлень розділу, на підставі декларації про гтовність об'єкта до експлуатації ДПН №14211001012 від 06.05.2011р., виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; листа від 22.11.2017р, виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; технічного паспорту №16/08 від 25.10.2016р., виданого ТОВ «Менора-Білдінг».
12.09.2018р. державний реєстратором Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюком М.О. здійснено реєстрацію змін на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р., а саме: додано загальну площу (кв.м.): 357,9, житлова площа (кв.м.): 126,6; додано загальна та житлова площі житлових будинків, які складаються з частини житлового будинку літ.А-1 та житлового будинку літ. М-2. А також змінено розмір частки з 60/200 на 1.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. При постановленні ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2020р. встановлено, що станом на 06.03.2018р. на підставі договору дарування від 04.12.2003р. ОСОБА_2 належало 60/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складалось з наступних складових: А-1 житловий будинок площею 103,5 кв.м., Б - сарай, П, В - літня кухня, Г - сарай, Д - вбиральня, Е - гараж, Ж - душ, З - вхід в погріб, И - вбиральня, К - душ, А - навіс, № 1-18, І-ІІІ споруди, замощення.
Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 10.01.2018р. домоволодіння АДРЕСА_1 на праві власності належало таким особам:
ОСОБА_2 у розмірі 60/200 частин;
ОСОБА_4 у розмірі 100/300 частин;
ОСОБА_1 у розмірі 55/300 частин;
ОСОБА_3 у розмірі 55/300 частин.
ОСОБА_2 розширила свою частину домоволодіння побудувавши за власний кошт об'єкти нерухомого майна, які фактично збільшили її частку у спільній частковій власності та вищевказане домоволодіння.
Розрахунком часток об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 07.06.2018р. визначено, що ОСОБА_2 належить 71/100 частини, а ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 29/100 частин, із зазначенням відповідних споруд.
Крім того, вказаною ухвалою суду встановлено, що право спільної часткової власності на теперішній час на спірне домоволодіння не припинено. Відповідно до технічного паспорта домоволодіння від 20.03.2009р. загальна площа будинка та господарських споруд становила 462 кв.м., а на теперішній час, з урахуванням добудов здійснених ОСОБА_5 , загальна площа будинка та господарських споруд становить 555,7 кв.м. Виділені на підставі ухвали суду від 15.08.2018р. ОСОБА_2 71/100 частини домоволодіння складаються із будівель і споруд, які перелічені у Витязі із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, становлять з загальній площі 393,9 кв.м., у той час коли фактично зареєстровано на 357,9 кв.м.
29/100 частин домоволодіння, які фактично належать ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та складаються із будинка та господарських споруд, загальною площею, яка на теперішній час фактично становить 161,8 кв.м.
Позивач вважає, що оспорюваними рішеннями державних реєстраторів порушено право позивача на набуття права власності у порядку спадкування, оскільки ці рішення внаслідок помилок і невірного відображення відомостей збільшили частку ОСОБА_6 у домоволодінні. Після реєстрації права власності на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р., якою виділено 71/100 частин домоволодіння ОСОБА_2 , відомості щодо неї як власника та інших власників - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яким належать 100 частин домоволодіння, не зазначені окремо із присвоєнням кожному запису про право власності окремого номера.
Беручи до уваги розрахунок часток об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 07.06.2018р., загальна площа виділених часток значно збільшується та становить 393,9 кв.м. в частці 71/100, та 161,8 кв.м в частці 29/100.
Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 01.08.2020р. визначено об'єктом нерухомого майна житловий будинок, загальною площею 357,9 кв.м, що не відповідає дійсності.
Таким чином, в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державними реєстраторами здійснено реєстрацію права власності та внесення змін без належних на те правових підстав, не перевіривши достовірність даних, які вносились, без урахування змісту ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2018р., без з'ясування відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Протиправні рішення про реєстрацію права власності за відповідачкою утруднюють для позивача можливість набуття майна у власність у порядку спадкування.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 .
Спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є її діти - ОСОБА_1 (позивач) і ОСОБА_3
03.09.2020р. приватним нотаріусом Дніпровського МНО Мазур Я.В. на підставі заяви ОСОБА_1 заведено спадкову справу №17/2020. Брат позивача ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті матері. Однак нотаріусом відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на 100/300 часток домоволодіння, оскільки наявні суперечності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із наданими позивачем документами.
Тому позивач звернувся до суду із вимогами про визнання права власності у порядку спадкування. На підставі викладеного, просив:
скасувати рішення державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Тетяни Григорівни про державну реєстрацію речового права - права приватної власності на житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 38391058 від 28.11.2017 15:39:57;
скасувати рішення державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка Миколи Олександровича про державну реєстрацію речового права - права власності на житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 42972963 від 12.09.2018 17:25:38;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 55/300 часток домоволодіння, що з урахуванням ухвали суду від 14.08.2018р. по справі № 201/2347/18 становить 38/500 часток, визнати право власності на 55/300 часток домоволодіння у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , що з урахуванням ухвали суду від 14.08.2018р. по справі № 201/2347/18 становить 69/500 часток;
компенсувати судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала.
14.05.2021р. і 12.10.2021р. представник відповідачки - адвокат Кияненко Д.О. (діє на підставі ордеру від 07.05.2021р. -а.с. 60) надала відзиви на позовну заяву та на уточнену позовну заяву (а.с. 57 - 59, 125 - 128), у яких не погодилася із позовними вимогами. Зазначила, що позивач не зазначив, які порушення допущені державними реєстраторами при реєстрації права власності на нерухоме майно. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. по справі № 201/2347/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виділення в натурі домоволодіння та визнання права власності затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідачі визнали позовні вимоги про виділ частки в натурі майна, що належить позивачці ОСОБА_2 на праві часткової власності, а саме: 71/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . В ухвалі зазначено, що підписуючи мирову угоду, сторони зобов'язуються не мати один до одного жодних претензій з приводу предмету спору в подальшому та своїми підписами підтверджуючи, що дана мирова угода відповідає їх волі та діючому законодавству. Ухвала суду набрала законної сили, не оскаржувалася. Позивач наразі просить фактично внести зміни до затвердженої судом мирової угоди, скасувати державну реєстрацію права на нерухоме майно ОСОБА_2 . Відповідачі виявили бажання стати власниками майна окремо від ОСОБА_2 , для чого й уклали мирову угоду. Проте позивач ОСОБА_1 не бажає оформити право власності на свою частку, звертається із позовом до ОСОБА_2 , яка не має жодного відношення до його часток.
У позові позивач помилково вказує, що спірне домоволодіння знаходиться у спільній частковій власності. ОСОБА_2 у своєму позові у справі № 201/2347/18 посилалася на ст. 364 ЦК України щодо виділу співвласником у натурі частки із спільного майна. Після затвердження мирової угоди судом ОСОБА_2 звернулась до державного реєстратора для виконання ухвали суду, після постановлення якої вона перестала були співвласником майна і зареєструвала своє право власності на власній земельній ділянці.
На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - Дніпровська міська рада і третя особа - ОСОБА_3 правом на надання відзиву не скористалися.
Представник позивача - адвокат Гусакова О.Б. 05.05.2022р. надала заяву, у якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с. 217).
Представник відповідача - адвокат Кияненко Д.О. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином (а.с. 216).
Представник Дніпровської міської ради також у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 209, 215, 217).
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
З огляду на відсутність клопотань про перенесення судового засідання на іншу дату, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін (їх представників), за наявними в матеріалах справи доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено з нотаріальної справи № 17/2020 щодо майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 належало на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 16.12.1980р., виданого відділом комунального господарства виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів за реєстровим № 63 (а.с. 167).
З матеріалів нотаріальної справи видно, що 23.06.2009р. державним нотаріусом Першої Дніпропетровської ДНК Водолазською Н.В. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/3 частку майна. Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з 55/100 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташовано на земельній ділянці площею 1193 кв.м (із них: 541 кв.м передано у приватну власність ОСОБА_8 ), які належать спадкодавцю на підставі:
договору дарування, посвідченого 26.01.1981р. Першою Дніпропетровською ДНК за реєстром № 2-196, зареєстрованого Дніпропетровським інвентарбюро 27.01.1981р. у реєстрову книгу під № 31-63;
свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18.01.1984р. Першою дніпропетровською ДНК за реєстром № 2-344, зареєстрованого Дніпропетровським інвентарбюро 24.01.1984р. у реєстрову книгу № 386 за реєстровим № 12.
Домоволодіння в цілому складається з житлового шлакоблочного цегляного будинку літ.А-1, житловою площею 101,2 кв.м, загальною площею 139,9 кв.м; та господарчих будівель і споруд: сарай літ. Б черепаш.; навіси літери Н, Л, П, Р; вбиральня літ. Д шифер; гараж літ. Е метал.; душ літ. К цегла; огорожі, споруди, замощення № 1-12, I, II, I II.
Це свідоцтво видане ОСОБА_4 на 55/300 частини домоволодіння.
Свідоцтво про право на спадщину за законом на 55/300 частини домоволодіння видане 23.06.2009р. ОСОБА_1 .
Свідоцтво про право на спадщину за законом на 55/300 частини домоволодіння видане 23.06.2009р. ОСОБА_3 (а.с. 165).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с. 143).
03.09.2020р. із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Дніпровського МНО Мазур Я.В. звернувся позивач ОСОБА_1 , вказавши, що крім нього, спадкоємцем першої черги є ОСОБА_3 (а.с. 139).
24.05.2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського МНО Мазур Я.В. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на 100/300 часток домоволодіння.
Поставною приватного нотаріуса Дніпровського МНО Мазур Я.В. від 24.05.2021р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 100/300 часток у зв'язку із суперечностями відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та документах, наданих спадкоємцем. Зокрема, у постанові вказано, що:
на підтвердження права власності спадкодавця на вищевказане нерухоме манно ОСОБА_1 були подані:
- щодо 1/3 частки земельної ділянки - свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 23 червня 2009 року державним нотаріусом Першої Дніпропетровської ДНК за реєстровим № 8-1096;
- щодо 55/300 часток домоволодіння - свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 23.06.2009р. державним нотаріусом Першої Дніпропетровської ДНК за реєстровим № 8-1094, яке зареєстроване 13.08.2009р. в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КР «Дніпропетровське МБТІ» ДОР, реєстраційний номер 3729600, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно 23573473,
- щодо 30/200 часток домоволодіння - свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок видане 16.12.1980р. відділом комунального господарства виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів № 1319 від 21 листопада 1980 року, що зареєстровано в Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстру книгу за реєстром 63.
При безпосередньому доступі до Державного реєстру речових прав на нерухоме встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості щодо реєстрації приватної власності в цілому за іншою фізичною особою, відмінною від спадкодавця.
Оскільки при наявності суперечності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та документами наданими спадкоємцем щодо права власності спадкодавця на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , спадкоємець не може набути право власності на вищезазначене майно в порядку спадкування через нотаріуса (а.с. 171, 172).
Відтак, державним нотаріусом Першої Дніпропетровської ДНК Водолазською Н.В. позивачеві ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину від 23.06.2009р. за реєстровим № 8-1100, згідно із яким він є власником 55/300 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
Право власності зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом КП «Дніпропетровське МБТІ» від 13.08.2009р. (а.с. 17, 18).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. у справі № 201/2347/18, яка набрала законної сили 15.08.2019р., затверджено мирову угоду, укладену 14.08.2018р. між представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Кияненко Д.О., та представником відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - адвокатом В'язовим В.В. на наступних умовах:
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнають позовні вимоги про виділ частки в натурі майна, що належить позивачу - ОСОБА_2 , на праві часткової власності, а саме: 71/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається із наступних об'єктів нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 :
- частки у житловому будинку (літ. А-1) разом з житловою прибудовою (літ.А2-2) , загальною площею 146,6 м2, житловою площею 86,5 м2;
-погріб (літер ПГ під А-1) загальною площею 9,1 м2;
-ганок (літера а1) - загальною площею забудови 4,3 м2;
-ганок (літера а) - загальною площею забудови 1,2 м2;
-житловий будинок (літер М-2) з мансардою(літер МС) загальною площею 211,3 м2, житловою площею 40,1 м2;
-навіс (літера Н) - загальною площею забудови 21,4 м2;
-споруди №3,1/2 споруди №7, 1/2 споруди№8,10, 11,12,ІІІ замощення.
Зареєструвати право власності за позивачем - ОСОБА_2 на наступні об'єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 :
- частку у житловому будинку (літ. А-1) разом з житловою прибудовою (літ.А2-2), загальною площею 146,6 м2, житловою площею 86,5м2;
- погріб (літер ПГ під А-1) загальною площею 9,1 м2;
- ганок (літера а1) - загальною площею забудови 4,3 м2;
- ганок (літера а) - загальною площею забудови 1,2м2;
- житловий будинок (літер М-2) з мансардою (літер МС) загальною площею 211,3м2, житловою площею 40,1м2;
- навіс (літера Н) - загальною площею забудови 21,4м2;
- споруди № 3, 1/2 споруди № 7, 1/2 споруди № 8,10, 11,12, ІІІ замощення.
Позивач ОСОБА_2 відмовляється від стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 понесених судових витрат по справі.
Підписуючи дану мирову угоду, сторони зобов'язуються не мати один до одного жодних претензій з приводу предмету спору в подальшому та своїми підписами підтверджують, що дана мирова угода відповідає їх волі та діючому законодавству.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виділення в натурі домоволодіння та визнання права власності по АДРЕСА_1 - закрито (а.с. 23).
Позивач вказує, що технічні характеристики домоволодіння були іншими, меншими аніж ті, що визначені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. В ухвалі суду не визначено зміну часток, площі нерухомого майна, його складових, які мають бути виділені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , але ОСОБА_2 виділено 71/100 частини домоволодіння.
З інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.10.2020р. видно, що 28.11.2017р. державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г. здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (індексний номер рішення: 39391058) на житловий будинок загальною площею 357,9 кв.м., житловою площею 126,6 кв.м. із зазначенням опису об'єкту нерухомого майна, а саме заначено: «частина житлового будинку літ. А-1, з житловою прибудовою літ.А2-2 загальною площею - 146,6 кв.м., житловою площею - 86,5 кв.м., погріб літ. ПГ під А-1 площею 9,1 кв.м., ганок літ. а1 площею 4,3 кв.м., ганок літ.а площею 1,2 кв.м.; житловий будинок літ.М-2 з мансардою літ. МС загальною площею 211,3 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м.; навіс літ. Н площею 21,4 кв.м.; споруди №3, 1/2 споруди №7, 1/2 споруди № 8, 10, 11, 12, ІІІ замощення (а.с. 12).
Рішення про державну реєстрацію права власності здійснено на підставі договору дарування домоволодіння від 04.12.2003р., виданого державним нотаріусом Першої Дніпропетровської ДНК Гузєєвою І.В.; декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП № 14211001012 від 06.05.2011р., виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; листа від 22.11.2017р., виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; технічного паспорту №16/08 від 25.10.2016р., виданого ТОВ «Менора-Білдінг».
28.11.2017р. державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г., індексний номер імення: 39396623, здійснено реєстрацію виправлень розділу, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДПН №14211001012 від 06.05.2011р., виданої Інспекцію ДАБК у Дніпропетровській області; листав від 22.11.2017р., виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; технічного паспорту №16/08 від 25.10.2016р, вданого ТОВ «Менора-Білдінг» (а.с. 12).
12.09.2018р. державний реєстратором Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюком М.О. здійснено реєстрацію змін на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р., а саме: додано загальну площу (кв.м.): 357,9, житлова площа (кв.м.): 126,6; додано загальна та житлова площі житлових будинків складаються з частини житлового будинку літ.А-1 та житлового будинку літ. М-2, також змінено розмір частки - з 60/200 на 1 (а.с. 12, зворот).
На ухвали суду від 23.04.2021р. та від 11.08.2021р. про витребування доказів (витребування від державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г. та державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка М.О., витребування від Архіву відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень) державним реєстратором Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюк М.О. повідомлено, що реєстраційна справа передана в Архів відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради (а.с. 176).
У свою чергу, відділом реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради надані лише копії оскаржуваних рішень (а.с. 190 - 192).
Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2020р. у справі № 201/2347/18 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_9 до відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виділення в натурі домоволодіння та визнання права власності (а.с. 24 - 25).
Під час розгляду питання про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_2 до суду із позовом (06.03.2018р.), на підставі договору дарування від 04.12.2003р. їй належало 60/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складалось з наступних складових: А-1 житловий будинок площею 103,5 кв.м., Б - сарай, П, В - літня кухня, Г - сарай, Д - вбиральня, Е - гараж, Ж - душ, З - вхід в погріб, И - вбиральня, К - душ, Л - навіс, №1-18, І-ІІІ споруди, замощення.
З відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 10.01.2018р. вбачається, що домоволодіння на праві власності належало наступним особам:
ОСОБА_2 у розмірі 60/200 частин;
ОСОБА_4 у розмірі 100/300 частин;
ОСОБА_1 у розмірі 55/300 частин;
ОСОБА_3 у розмірі 55/300 частин.
ОСОБА_2 розширила свою частину домоволодіння, побудувавши за власний кошт об'єкти нерухомого майна, які фактично збільшили її частку у спільній частковій власності на вищевказане домоволодіння.
Розрахунком часток об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 07.06.2018р. визначено, що ОСОБА_2 належить 71/100 частини, а ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 29/100 частин, із зазначенням відповідних споруд.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. ОСОБА_2 виділено 71/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
Із наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що станом на 01.08.2020р. право приватної власності на житловий будинок (а не домоволодіння) АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 у цілому.
За змістом норми до ст. 364 ЦК України виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
При вирішення питання щодо виділу ОСОБА_2 71/100 частин вказаного нерухомого майна, мало бути вирішено питання щодо припинення права спільної власності на нерухоме майно саме для ОСОБА_2 .
Але, як вбачається із обставин справи, дійсно суд не вирішив дане питання, так як вимога про припинення права спільної власності на нерухоме майно позивачем не заявлялась.
У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зважаючи на вищезазначене, право спільної часткової власності на теперішній час на домоволодіння АДРЕСА_1 не припинено.
Крім того, відповідно до технічного паспорта домоволодіння від 20.03.2009р. загальна площа будинка та господарських споруд становила 462 кв.м., а на теперішній час, з урахуванням добудов здійснених ОСОБА_10 , загальна площа будинка та господарських споруд становить 555,7 кв.м. Виділені на підставі ухвали суду від 15.08.2018р. ОСОБА_2 71/100 частини домоволодіння складаються із будівель і споруд, які перелічені у Витязі із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, становлять в загальній площі 393,9 кв.м., у той час коли фактично зареєстровано на 357,9 кв.м.
29/100 частин домоволодіння, які фактично належать ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та складаються із будинка та господарських споруд, загальною площею, яка на теперішній час фактично становить 161,8 кв.м.
Із викладеного можна зробити висновок, що дійсно змінилась загальна площа спірного домоволодіння та площа будівель і споруд, що належать сторонам в межах визначених часток домоволодіння, але питання щодо визначення площі на розгляд суду при зверненні ОСОБА_2 не ставилось, у зв'язку із чим, згідно із положеннями ст. 13 ЦПК України, воно не могло бути вирішено.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення в даній справі.
Позивач вказує, що у розрахунку часток об'єктів домоволодіння від 07.06.2018р. загальна площа виділених часток значно збільшується та становить 393,9 кв.м. в частці 71/100, та 161,8 кв.м. в частці 29/100. У відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01.08.2020р. визначено об'єктом нерухомого майна житловий будинок загальною площею 359,9 кв.м, що не відповідає дійсності.
Позивач просить скасувати рішення державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г. від 28.11.2017р., яким здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 357,9 кв.м., житловою площею 126,6 кв.м із зазначенням відповідного опису об'єкту нерухомого майна, яке учинене на підставі договору дарування домоволодіння від 04.12.2003р., виданого державним нотаріусом ПДДНК Гузєєвою І.В.; декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП № 14211001012 від 06.05.2011р., виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області; листа від 22.11.2017р., виданого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; технічного паспорту №16/08 від 25.10.2016р., виданого ТОВ «Менора-Білдінг» (а.с. 12).
Також просить скасувати рішення державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка М.О. від 12.09.2018р., яким зареєстровані за ОСОБА_2 виправлення розділу, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р., а саме: додано загальну площу (кв.м.): 357,9, житлова площа (кв.м.): 126,6; додано загальна та житлова площі житлових будинків складаються з частини житлового будинку літ.А-1 та житлового будинку літ. М-2, також змінено розмір частки - з 60/200 на 1 (а.с. 12, зворот).
Як видно з Інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, 02.06.2009р. зареєстроване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки (кв.м): 1193, Загальна вартість нерухомого майна - 950821 грн.:, вартість самочинно збудованого - 803983 грн.: Технічний опис майна: земельна ділянка площею 1193 кв.м., з них: 541 кв.м. передано у приватну власність гр. ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів 06.11.2002 р. № 76/4; 67 кв.м. передано у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 06.11.2002р. № 76/4; 533 кв.м. передано у приватну власність ОСОБА_11 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 18.12.2002р. № 41/5; 52 кв.м. - у фактичному користуванні. Самовільно побудовано: житловий будинок М-2; житлова прибудова А2}-2 ( житлов. площею 68,5 кв.м., загальн. площею 111,2 кв.м.).
30.12.2003р. за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 60/200 частин спірного домоволодіння на підставі договору дарування від 04.12.2003р., посвідчено Першоб Дніпропетровською ДНК, а саме (а.с. 12, зворот).
13.08.2009р. за ОСОБА_4 зареєстроване 100/300 часток права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.06.2009р.,
13.08.2009р. за ОСОБА_1 зареєстроване 55/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.06.2009р.,
13.08.2009р. за ОСОБА_3 зареєстроване 55/300 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.06.2009р. (а.с. 12, 13).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на момент спірних правовідносин) д ержавний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. На кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.
Згідно із ч. 1 ст. 14 вказаного Закону р озділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі: 1) знищення об'єкта нерухомого майна; 2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; 3) державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва.
У разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів.
Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону р еєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 26 Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 27 Закону вигачені підстави для державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
З наведених приписів закону видно, що державній реєстрації передує подія - правочин щодо набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. А сама по собі державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою такого факту. Жодні записи про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, не можуть бут вчинені без правової на те підстави.
Тому правовою підставою для реєстрації права власності на майно в цілому як єдиного цілого обєкта або на частку є відповідні правовстановлюючі документи або ж рішення суду, яким визнаються, визначаються частки у праві спільної власності. зміни.
Відповідно до п. 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. за № 1141 (у редакції Порядку на мент прийняття реєстратором оскаржуваного рішення від 28.11.2017р. про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на будинок) у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості, серед іншого: 2) форма власності; 3) вид спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної власності); 4) розмір частки у праві спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності).
Як видно із Інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно 30.12.2003р. за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 60/200 частин спірного домоволодіння на підставі договору дарування від 04.12.2003р.
Однак, реєструючи за ОСОБА_2 28.11.2017р. права власності на будинок із розміром частки - 1, державним реєстратором Чумаківської сільської ради Соколенко Т.Г. взагалі не взято до уваги, що ОСОБА_2 не була одноосібним власником всього домоволодіння, оскільки набула лише 60/200 часток домоволодіння на підставі договору дарування і після набуття у власність 60/200 частин домоволодіння, її частка не змінювалася і на цілу. Адже співвласниками домоволодіння залишилися ОСОБА_4 (100/300), ОСОБА_1 (55/300) і ОСОБА_3 (55/300).
Відповідно до 38 Порядку (у редакції на момент реєстрації змін - рішенням державного реєстратора Підгородненської міської ради Семенюка М.О. від 12.09.2018р.) у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості, серед іншого: 2) форма власності; 3) вид спільної власності (у разі коли майно належить на праві спільної власності); 4) розмір частки у праві спільної власності (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності). У разі коли майно належить на праві спільної власності, відомості про суб'єкта права власності зазначаються щодо кожного такого співвласника із присвоєнням кожному запису про право власності окремого номера.
Рішення державного реєстратора Підгородненської міської ради Семенюка М.О. від 12.09.2018р. прийняте у зв'язку із постановленням ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. по справі № 201/2347/18, якою затверджено мирову угоду.
Разом із тим, як видно зі змісту ухвали суду, за умовами мирової угоди відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнали позовні вимоги про виділ частки в натурі майна, що належить ОСОБА_2 на праві часткової власності, а саме: 71/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається із певних об'єктів нерухомого майна (частки у житловому будинку та інших прибудов і споруд), погоджено зареєструвати право власності за позивачем - ОСОБА_12 на ці об'єкти нерухомого майна, тобто на частку у житловому будинку з прибудовами і спорудами), а не на цілий будинок.
Проте, не дивлячись на те, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. по справі № 201/2347/18 не вирішувалося питання про визнання за ОСОБА_2 права власності на все домоволодіння, а лише укладено мирову угоду про реєстрацію за нею 71/100 часток домоволодіння, рішенням державного реєстратора Підгороденської міської ради Семенюк М.О. з посиланням на указану хвалу суду, частка ОСОБА_2 без належних на те підстав збільшена з 60/200 до цілої - 1.
І тому на даний час за даними Державного реєстру права власності ОСОБА_2 є єдиним повним власником усього домоволодіння АДРЕСА_1 .
Суд не приймає твердження відповідачки про те, що спірне домоволодіння не перебуває на даний час у спільній частковій власності сторін із посиланням на затверджену судом мирову угоду. В ухвалі суду від 15.08.2018р. по справі № 201/2347/18 вказано про визнання відповідачами позову про виділ частки ОСОБА_2 у розмірі 71/100 частин.
Проте відповідачкою не надано жодних доказів того, що мирова угода у цій частині - виділ частки ОСОБА_2 у розмірі 71/100 часин була виконана фактично.
Натомість проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна здійснюється у відповідності до вимог Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007р. № 55, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2007р. за № 774/1404.
Відповідно до вказаної інструкції, мають проводитися роботи з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (технічна інвентаризація). Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів. Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання готує Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна (додаток 2) для укладення договору про виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об'єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.
За наявності самочинно збудованих (реконструйованих, перепланованих) об'єктів нерухомого майна документи щодо виділу готуються тільки після визнання права власності на них відповідно до закону.
Відповідачка вказує, що після затвердження мирової угоди судом ОСОБА_2 звернулась до державного реєстратора для виконання ухвали суду, після постановлення якої вона перестала були співвласником майна і зареєструвала свою власність на своїй власній земельній ділянці.
Але фактично мирова угода не була виконана (реалізована) відповідачкою. За Інформації з Державного реєстру права власності на нерухоме майно видно, що до державного реєстру внесені лише відомості про ухвалу суду про затвердження мирової угоди, однак відповідних документів щодо виділу в натурі часток між співвласниками державному реєстратору надано не було.
Суд звертає увагу на те, що в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2020р. по справі № 201/2347/18 за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додатково рішення судом також звернуто увагу на те, що суд не вирішував питання про припинення права спільної власності на нерухоме майно, оскільки позивачем така вимога не заявлялася. Право спільної часткової власності на теперішній час на домоволодіння АДРЕСА_1 не припинено. Також судом в даній ухвали встановлено, що відповідно до технічного паспорта домоволодіння від 20.03.2009р. загальна площа будинка та господарських споруд становила 462 кв.м., а на теперішній час, з урахуванням добудов здійснених ОСОБА_10 , загальна площа будинка та господарських споруд становить 555,7 кв.м. Виділені на підставі ухвали суду від 15.08.2018р. ОСОБА_2 71/100 частини домоволодіння складаються із будівель і споруд, які перелічені у Витязі із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, становлять в загальній площі 393,9 кв.м., у той час коли фактично зареєстровано на 357,9 кв.м. 29/100 частин домоволодіння, які фактично належать ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та складаються із будинка та господарських споруд, загальною площею, яка на теперішній час фактично становить 161,8 кв.м.
З викладеного суд дійшов висновку, що дійсно змінилась загальна площа спірного домоволодіння та площа будівель і споруд, що належать сторонам в межах визначених часток домоволодіння, але питання щодо визначення площі на розгляд суду при зверненні ОСОБА_2 не ставилось, у зв'язку із чим, згідно із положеннями ст. 13 ЦПК України, воно не могло бути вирішено.
Як судом було установлено, сторони складали розрахунок часток об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 07.06.2018р., яким визначили, що ОСОБА_2 належить 71/100 частини, а ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 29/100 частин, із зазначенням відповідних споруд.
Проте, як судом встановлено (у даній справі) у відповідності до вимог закону сторони не здійснили фактичне виділення часток в натурі, відповідного технічного висновку не складалося.
Означене додатково підтверджує безпідставність державної реєстрації цілої частки на спірне домоволодіння за ОСОБА_2 .
Суд наголошує, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2018р. ОСОБА_2 виділено 71/100 частини, однак при цьому державним реєстратором не враховано, що ОСОБА_2 є власником 60/200 частин домоволодіння, а не всього, а тому слід було право власності реєструвати за ОСОБА_2 саме з урахуванням (математично) 71/100 часток у складі 60/200, а також з урахування того, що на земельній ділянці було самовільно збудоване майно, яке також підлягало реєстрації (у разі визнання права власності), а тому частки у спільній частковій власності слід було перераховувати шляхом інвентаризації об'єкта у цілому.
Проте сторони здійснювали розподіл часток у фактично збільшеному будинку.
Таким чином склалася ситуація, за якої позивач не може успадкувати належну йому частку нерухомого майна після смерті матері ОСОБА_13 , оскільки державна реєстрація права власності на домоволодіння, яке належить сторонам на праві спільної часткової власності в цілому зареєстроване за ОСОБА_2 .
Слід звернути увагу, що з приводу неправомірних рішень державних реєстраторів ОСОБА_14 і ОСОБА_15 представник позивача зверталася зі скаргою до ГУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 19 - 22).
У зв'язку із указаними обставинами нотаріусом у постанові про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину вказано, що у реєстрі наявні суперечливі відомості маж тими документами, яка і надав позивач і які містяться у реєстрі.
Скасування відповідних рішень державного реєстратора дозволить позивачеві реалізувати своє право на спадкування за законом. Лише після внесення відповідних змін до реєстру (виключення цих рішень державних реєстраторів) шляхом реєстрації за ОСОБА_2 60/200 часток на домоволодіння, позивач може здійснити реалізацію права на сплакування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Таким чином, належним відповідачем щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішень про державну реєстрацію є ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішень державних реєстраторів сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Т.Г. і Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка М.О. - підлягають задоволенню.
Суд доходить висновку, що протиправна безпідставна реєстрація часток співвласників домоволодіння призводить до того, що позивач не може отримати свідоцтво про право власності на спадщину в загальному порядку на інші (не успадковані) 100/300 часток домоволодіння, що змусило його звернутись до суду.
Відповідно до положень ст. 392 ЦК України в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Постановою нотаріуса від 24.05.2021р. позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з суперечливими (як вказував нотаріус у постанові) даними між наданими документами, що підтверджують право власності на частку і даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже позивач не має можливості оформити спадкові права без звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За приписами ст. 1266 ЦК України (спадкування за правом представлення) внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За змістом листа ВССУ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування року» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За аналізом практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних.
У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції Судом розглядалися справи щодо порушення права власності, де об'єктом було усе «власне» майно особи, що може входити до складу спадщини, і яке можна заповісти («Маркс проти Бельгії» (the Marckx case), рішення від 27 квітня 1979 р., п. 64), тобто наявне майно («existing possessions»).
Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті матері однак отримав відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 100/300 домоволодіння АДРЕСА_1 , оскільки відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та документи надані спадкоємцем суперечать одне одному, а тому останній не може набути право власності на частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, брат позивача - ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті матері, а тому ОСОБА_1 може успадкувати все майно, що належало за життя ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Належними відповідачами у даній категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті матері, а тому позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 , отже належним відповідачем щодо вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 100/300 частину домоволодіння є територіальна громада м. Дніпра в особі - Дніпровської міської ради.
Позивач звернувся до суду через об'єктивні обставин, незалежні від його волі, які позбавляють його можливості оформити спадкові права і отримати спадщину належну частку домоволодіння, а тому, з урахуванням принципу верховенства права, його право підлягає захисту судом.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості у порядку спадкування, суд доходить висновку, що за ОСОБА_3 слід визнати право власності на 100/300 оскільки постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва саме на вказані частки.
Так, ОСОБА_2 належить 60/200 (або 30 % у праві спільної часткової власності) ОСОБА_3 - 55/300 часток (або 18,3333% у праві спільної часткової власності), а позивачеві має належати, як щоби він успадкував від матері ОСОБА_13 155/300 (55 + 100) (або 51,6666 % у праві спільної часткової власності). Разом (30% + 18,3333% + 51,6666 %), що дорівнює 100%.
55/300 часток позивач вже успадкував. Таким чином за позивачем слід визнати 100/300 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_13 .
Стосовно вимог позивача про визнати за ним права власності з визначенням часток, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.08.52018р. по справі № 2347/18 (38/500 і 69/500), то вказаною ухвалою суд частки у такому розмірі не визначені. Суд, розглядаючи справу у межах позовних вимог, виходить із того, що позивачеві нотаріусом відмовлено у видачі права на спадщину саме на 100/300 часток домоволодіння.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, то їх слід розподілити наступним чином.
При подачі позову до ОСОБА_2 , державних реєстраторів позивачем сплачений судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру в загальному промірі 1816,00 грн. (а.с. 1, 2), які з урахуванням задоволення позову у частині скасування рішень державних реєстраторів, підлягають стягненню із відповідачки ОСОБА_2 . При подані заяви про збільшення позовних вимог, у якій позивач заявив вимоги до Дніпровської міської ради про визнання права власності, визнання права власності у пряду спадкування, то з урахуванням задоволення позову лише частині визнання права власності у порядку спадкування, з Дніпровської міської ради на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Витрати на правничу допомогу можуть бути розподілені судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141, ст. 270 ЦПК України після винесення рішення за завами учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання права власності, скасування рішень державного реєстратора - задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Соколенко Тетяни Григорівни про державну реєстрацію речового права - права приватної власності на житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 38391058 від 28.11.2017 15:39:57.
Скасувати рішення державного реєстратора Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Семенюка Миколи Олександровича про державну реєстрацію речового права - права власності на житловий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1420896512101, індексний номер рішення: 42972963 від 12.09.2018 17:25:38.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 100/300 частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РОНКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1816,00 грн.
Стягнути з Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 10 травня 2022 року.
Суддя О.С. Наумова