Справа № 210/758/22
Провадження № 2-н/210/180/22
іменем України
"13" травня 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду 16 лютого 2022 року з заявою про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали заяви доходжу висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно відомостей відділу реєстрації місця проживання громадян отриманих судом 12 травня 2022 року, боржник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованою в Реєстрі не значиться.
За таких обставин, суд вважає, що заява про видачу судового наказу не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 163, 165, 166 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення причин, що стали підставою для прийняття відповідного рішення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Р. Є. Скотар