іменем України
Справа № 210/3529/17
Провадження № 1-в/210/221/22
"06" травня 2022 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі подання начальника Саксаганського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2017 року, -
27 квітня 2022 року начальник Саксаганського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2017 року.
В обґрунтування подання посилається на те, що засуджений ОСОБА_4 перебуває на обліку Саксаганського районного відділу з 22.01.2018 року за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2017 року. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11.04.2018 року у задоволенні подання органу пробації про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу було відмовлено. 25.04.2018 року, 19.07.2018 року, 20.03.2019 року та 21.05.2020 року Саксаганським районним відділом до Криворізької місцевої прокуратури № 1 було направлено інформацію щодо невиконання ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості. Згідно відповіді прокуратури, відсутні будь-які законні підстави для звернення з клопотанням про скасування вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2017 року у зв'язку з невиконанням умов укладеної угоди та для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. 14.03.2022 року на адресу Саксаганського районного відділу надійшло повідомлення ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» та було встановлено, що засуджений ОСОБА_4 14.01.2022 року вибув з даної установи до ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» для відбування покарання. У зв'язку з викладеним просить суд звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2017 року, який набрав законної сили 27.12.2017 року.
Представник органу пробації в судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, подання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та без фіксації технічними засобами. Подання підтримав, просив задовольнити.
ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що подання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості від 16.08.2017 року та ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та йому призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Даний вирок суду набрав законної сили 28.12.2017 року, однак засудженим ОСОБА_4 штраф не сплачений, причини невиконання вироку суду не відомі.
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Відповідно до ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк, вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Відповідно до положень ст.80 КК України держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Частина 3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 389-1 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
В матеріалах справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України, однак наявні дані про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, отже є підстави вважати, що перебіг строку давності переривався.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2021 року, ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України за злочини, один з яких вчинено 29.11.2019 року.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; не вчинення нею нового злочину після набрання вироком законної сили.
Отже, на даний час строки давності виконання вироку Дзержинського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2017 року не закінчились, даний вирок підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_4 вчинив новий злочин 29.11.2019 року, тобто з дня набрання чинності обвинувальним вироком не минуло два роки.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що подання начальника Саксаганського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, не підлягає задоволенню.
Оскільки судове засідання було проведено за відсутності осіб кримінального провадження, фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду подання не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 4 ст.107 КПК України.
Керуючись ст.80 КК України, статтями 369, 371, 372, 537, 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд,-
Подання начальника Саксаганського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання у вигляді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2017 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1