Справа № 171/77/22
2/171/416/22
Іменем України
11 травня 2022 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хоруженко Н.В.,
за участю секретаря - Перепеткевич Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
17.01.2022 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 21.06.2008 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу з відповідачем вони мають спільних дитей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При неодноразовому зверненні в усній формі до відповідача з проханням матеріально підтримувати дітей, сплачуючи аліменти, так як вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, а син з донькою проживають разом з нею, відповідач на її звернення не реагує, та ніякої матеріально допомоги не надає. Тому, на підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення ними повноліття чи змін у майновому становищі сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про день, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21.06.2008 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим виконкомом Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області 21.06.2008 року(а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим виконкомом Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області 17.08.2010 року(а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Апостолівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) 29.12.2021 року(а.с. 6).
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому будинку осіб виконавчого комітету Зеленодольської міської ради №2653 від 19.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих входять - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (8).
Позивач, стверджуючи, що відповідач не надає допомоги на утримання дітей звернулась до суду за захистом порушеного права, і з цих підстав між сторонами виник спір.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Статтею 51 Конституції Українитаст.180Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов'язок матері і батька.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року за № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зіст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ( ч.2 ст.182 СК України).
За правилами ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно частин 1 та 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сторони домовленості щодо участі відповідача у утриманні дітей не досягли, позивач наполягає на стягненні аліментів у частці від заробітку, сторони не скористались своїм правом та не надали докази щодо підтвердження матеріального стану сторін, у зв'язку з чим суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини, на користь позивача, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно,починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення ними повноліття чи змін у майновому становищі сторін.
З відповідача також підлягає стягненню у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. на користь держави.
На підставі ст.ст. 180, 181, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення ними повноліття чи змін у майновому становищі сторін.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп ..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Апостолівський районний суд.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя:Н. В. Хоруженко