Справа № 456/1149/22
Провадження № 1-кп/456/261/2022
16 травня 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальне провадження № 12022142130000069 від 20.02.2022 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрия Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2021 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік.
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи порядок офіційного отримання посвідчення водія згідно з «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМУ від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови КМУ від 15.11.2019 № 946), нехтуючи цими правилами, на початку лютого 2022 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) в соціальній мережі «Інстаграм» у мережі Інтернет побачив електронне оголошення невідомої особи, яку в ході досудового розслідування не встановлено, про те, що дана особа займається виготовленням посвідчення водія. Цього ж дня, коли ОСОБА_4 побачив вищевказане оголошення, перебуваючи в м. Стрию Львівської області, діючи як пособник, сприяючи невстановленій досудовим розслідуванням особі у підробці офіційного документа шляхом надання своїх анкетних даних і фотографії, умисно, з корисливих мотивів, з метою виготовлення та отримання надалі завідомо для нього підробленого посвідчення водія, скориставшись при цьому мобільним телефоном, замовив у даної особи послуги щодо виготовлення посвідчення водія категорії «В» на своє ім'я.
Надалі ОСОБА_4 приблизно через п'ять днів з моменту замовлення виготовлення посвідчення водія, в лютому 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, згідно з попередньою домовленістю з невстановленою в ході досудового розслідування особою отримав на АДРЕСА_3 замовлене ним посвідчення водія, за що сплатив грошові кошти в сумі 10000 грн, а саме: за надання послуг з виготовлення посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , серійний номер НОМЕР_1 від 10.02.2022, бланк якого згідно з висновком технічної експертизи документів виготовлений не поліграфічним підприємством, що здійснює виготовлення бланків типових документів.
Таким чином, ОСОБА_4 сприяв у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім цього, 20.02.2022 близько 07:19 ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа - посвідчення водія, в якому містяться неправдиві відомості, знаючи що згідно із судовим рішенням він позбавлений права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом марки «SMART MC01», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, перебуваючи на автодорозі в м. Стрию Львівської області на вул. Зваричі, пред'явив на вимогу працівникам поліції відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, які зупинили зазначений транспортний засіб у зв'язку з порушенням водієм правил дорожнього руху, посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане 10.02.2022 на ім'я ОСОБА_4 , при цьому достовірно знаючи, що таке посвідчення підроблене, бланк якого згідно з висновком технічної експертизи документів виготовлений не поліграфічним підприємством, що здійснює виготовлення бланків типових документів.
Таким чином, ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, про те, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На початку лютого 2022 року, точної дати не пригадує, в мережі Інтернет побачив оголошення про надання невідомою особою послуг з виготовлення посвідчення водія, після чого, перебуваючи в м. Стрию Львівської області, він надав цій особі свої анкетні дані та фотографії та по мобільному телефону замовив послуги щодо виготовлення посвідчення водія категорії «В» на своє ім'я. Приблизно через п'ять днів, у лютому 2022 року, більш точної дати не пригадує, за попередньою домовленістю з невідомою особою на АДРЕСА_3 він отримав посвідчення водія, за що сплатив грошові кошти в сумі 10000 грн. 20.02.2022 близько 07 год. 20 хв. на вул. Зваричі в м. Стрию Львівської області під час керування транспортним засобом марки «SMART MC01», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції у зв'язку з порушенням ним правил дорожнього руху, на вимогу яких пред'явив це посвідчення водія, знаючи, що таке підроблене, яке було вилучено. Щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях. Просить його суворо не карати.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю.
Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в пособництві у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою та використанні завідомо підробленого документа, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є вірною.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, спосіб вчинення кримінальних правопорушень та їх мотиви, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, неодружений, не працює, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність обставин, які обтяжують покарання. Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій інкримінованих йому статей КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 368-371, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання:
за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одну тисячу сімсот гривень);
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одну тисячу сімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення технічної експертизи документів в розмірі 2745,92 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2022.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 10.02.2022, видане ТСЦ 5141 на прізвище ОСОБА_4 , знищити; свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії НОМЕР_3 та довідку, видану ТСЦ № 8044, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1