Київський апеляційний суд
Провадження № 11-кп/824/2150/2022 Головуючий в першій інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 361/698/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія справи: ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115,
ч. 2 ст. 194 КК України
19 квітня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні з використанням цифрового засобу зв'язку програмного забезпечення «Viber» провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2022 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою Броварського міськрайонного суду м. Києва від 12 квітня 2022 року обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 червня 2022 року, включно, без визначення застави.
Таке рішення суду вмотивовано тим, що на даний час ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження, в тому числі ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися та продовжують існувати, а тому жоден інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду, не зможе запобігти існуючим ризикам і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, як і виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
За доводами апеляційної скарги захисника висновки суду в ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи, а тому судове рішення є незаконним, та таким, що постановлене з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
На обґрунтування таких доводів апелянт зазначає про те, всупереч вимогам ст. 184 КПК України, ОСОБА_7 не було вручене клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, що призвело до порушення прав обвинуваченого.
Крім того захисник вказує на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами, а в клопотанні прокурора не міститься доказів на існування таких ризиків. При цьому, в порушення вимог кримінального процесуального закону судове засідання відбулось за відсутності прокурора.
Також, за наявності укладених ОСОБА_7 договорів про надання йому правової допомоги адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , обвинуваченому був призначений захисник з центру надання безоплатної допомоги, при наявності клопотання захисника ОСОБА_6 про відкладення слухання справи.
За відсутності можливості встановлення відеоконференцзвязку з Державною установою «Новгород-Сіверська УВП-31», де ОСОБА_7 утримується під вартою, та відсутності клопотання про його участь в судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність обвинуваченого.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, заперечення прокурора щодо апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, а продовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим лише тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога громадських інтересів важить більше - попри презумпцію невинуватості, - ніж правило поваги до особистої свободи.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані.
Як убачається з наданих матеріалів, в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12015270000000437 від 23 жовтня 2015 року за обвинуваченням, в тому числі ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою суду від 15 лютого 2022 року 2020 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 15 квітня 2022 року.
Суд першої інстанції, розглянувши клопотання сторони обвинувачення вважав, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які на даний час продовжують існувати, а тому лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків під час судового провадження, у зв'язку з чим постановив ухвалу про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки судом об'єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження найсуворішого запобіжного заходу. При цьому в ухвалі наведені достатні мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Враховуючи характер висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, в тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, один із яких пов'язаний з позбавленням життя людини, строк покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про його особу та стан здоров'я, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що обвинувачений під загрозою можливого покарання за вчинене, може переховуватися від суду, впливати на учасників судового розгляду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і такі ризики не зменшилися від часу обрання стосовно нього запобіжного заходу, а тому виправдовують подальше його тримання під вартою.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі з веденням на території України військового стану, на даний час не може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме вищенаведеним ризикам.
Відносно посилань захисника на невручення обвинуваченому копії клопотання про продовження запобіжного заходу, то як вбачається із змісту ухвали таке питання ні обвинуваченим ні його захисником перед судом не порушувалося, доказів зворотного суду апеляційної інстанції не надано.
Крім того, такі порушення КПК, якщо вони мали місце, як і розгляд клопотання у відсутність прокурора, що є працівником Чернігівської обласної прокуратури, за умов воєнного стану, ускладненої комунікації правоохоронних органів, суду, петенціарних установ, які є виключними обставинами, не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення.
Щодо тверджень захисника про порушення прав ОСОБА_7 , що виразилось у розгляді клопотання у відсутність захисників з якими обвинуваченим укладено відповідні угоди, то вони є безпідставними, оскільки за доводами самої апеляційної скарги стороною захисту було направлено заяву про відкладення судового розгляду, а тому суд, з огляду на закінчення строку дії попередньої ухвали та з метою забезпечення права обвинуваченого на захист, призначив йому захисника з центра надання вторинної безоплатної правової допомоги, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Отже висновок суду про наявність достатніх підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законним та обґрунтованим.
За наведеного, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2022 року, якою строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено на 60 днів, тобто до 10 червня 2022 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4