1[1]
Іменем України
15 квітня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використання цифрового засобу зв'язку програмного забезпечення «Viber» матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2022 року у кримінальному провадженні №12019100100006667 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.260; ч.3 ст.260; ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263; ч.3 ст.27, ч.2 ст.258 КК України,
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2022 рокузадоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, до 22 травня 2022 року включно.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду,та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою; обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з перебуванням в межах міста Києва та Київської області.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що судом належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання прокурора та всупереч вимог діючого законодавства і практики Європейського суду з прав людини, продовжено застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Як стверджує захисник, ризик переховування обвинуваченого від суду не може бути підставою для продовження строків тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 передав на зберігання свої паспорти, у тому числі для виїзду закордон. Крім цього, обвинувачений надав листи від керівника Головного управління розвідки МОУ ОСОБА_8 щодо гарантій його місяця перебування та забезпечення явки в судові засідання.
Також захисник зазначає, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки (дружину, троє дітей і матір похилого віку) та бажає стати на захист батьківщини.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити без змін ухвалу суду; перевіривши доводи апеляційної скарги та надані суду апеляційної інстанції матеріали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.
Як вбачається з представлених до апеляційного суду матеріалів, у провадженні Києво-Святошинському районному суді Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12019100100006667 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.260; ч.3 ст.260; ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263; ч.3 ст.27, ч.2 ст.258 КК України, та інших в якому здійснюється судовий розгляд.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2022 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 травня 2022 року включно.
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд першої інстанції послався на те, що реальним на даний момент є існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України.
Суд також навів обставини, які ним були враховані при продовженні обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , а саме конкретні обставини та тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, зокрема, організація вчинення терористичного акту, тобто у вчинені вибуху, який створив небезпеку для життя та здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки, привернення уваги громадськості до певних політичних чи інших поглядів винного (терориста), а також з метою впливу на прийняття рішень або не вчинення дій юридичними особами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також міра покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна або без такої, яка йому загрожує у разі доведення винуватості; дані про особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, наявність державних нагород, його активну громадську діяльність, а також зміст листів керівника Головного управління розвідки МОУ ОСОБА_8 щодо гарантій належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховування від правосуддя, незаконно впливати на свідків та інших способів неналежної процесуальної поведінки. Суд також визнав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання встановленим ризикам.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається захисник в поданій апеляційній скарзі.
В той же час суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2022 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 761/43292/21
Номер провадження :11-кп/824/2139/2022
Доповідач - суддя ОСОБА_1