1[1]
Іменем України
15 квітня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використання цифрового засобу зв'язку програмного забезпечення «Viber» матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 лютого 2022 року у кримінальному провадженні №42017000000001037по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.15,п.п.1, 5, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 лютого 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, до 24 квітня 2022 року включно.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу сулу, та постановити нову, якою відмовити у продовженні строку тримання ОСОБА_7 під вартою та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, або зменшити розмір застави.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що судом всупереч вимогам діючого законодавства і практики Європейського суду з прав людини, продовжено застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Як стверджує апелянт, прокурором не було вручено обвинуваченому копію клопотання про продовження запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, чим також порушено його права.
Також захисник зазначає, що обвинувачений перебуває під вартою близько 12 років, тобто з урахуванням вимог ст.68 КК України він вже повністю відбув покарання, яке йому може бути призначене зач.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.1, 5, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України.
Крім цього, судом належним чином не враховано дані про особу обвинуваченого та стан його здоров'я, який значно погіршився за відсутності належного лікування та умов його утримання в ІТТ ГУ НП в м.Києві.
З огляду на введення, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, воєнного стану на території України, обвинувачений ОСОБА_7 , який утримується під вартою в Ізоляторі тимчасового тримання ІТТ ГУ НП в м.Києві, не викликався, у зв'язку з неможливістю забезпечення його участі в судовому засіданні, в тому числі з використанням відеоконференцзв'язку.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані суду апеляційної інстанції матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.
Як вбачається з представлених до апеляційного суду матеріалів, у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000001037 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.1, 5, 9, 11, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 лютого 2022 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
Розглядаючи питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд першої інстанції послався на те, що реальним на даний час є існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України.
Суд також навів обставини, які ним були враховані при ухваленні рішення про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме тяжкість злочину, вчиненого проти життя і здоров'я людини, який інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення винуватості, дані про особу обвинуваченого, який має громадянство інших країн, а саме Грузії і Канади, та тривалий час переховувався від слідства і суду, перебував у розшуку, здійснив втечу з-під варти. Крім цього, відносно ОСОБА_7 наявні інші кримінальні провадження, в яких він обвинувачується у вчинені тяжких та особливо тяжких злочинів, що на переконання суду першої інстанції свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховування обвинуваченого від правосуддя та інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд також обґрунтовано визнав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобіганню встановленим ризикам.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається захисник в поданій апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо передчасного розгляду питання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В той же час суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 лютого 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, до 24 квітня 2022 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 761/44021/21
Номер провадження :21-з/824/22/2022
Категорія: ч.2 ст.115 КК України
Доповідач - суддя ОСОБА_1