Справа №758/16435/21Головуючий у І інстанції: Кітов О.В.
Провадження №33/824/676/2022
23 лютого 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року,
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Харчук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати через порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що у процесі спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції, останні спровокували його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, шляхом повідомлення йому про те, що це його право проходити огляд чи ні.
За доводами апелянта, працівниками поліції, в порушення вимог чинного законодавства, проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння на підставі виявлення в інформаційно-телекомунікаційній системі МВС інформації про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за зберігання наркотичних засобів, без встановлення у нього ознак наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначеному в протоколі місці та час.
Крім того звертає увагу, що працівниками поліції не було складено направлення для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та не відсторонено його від керування транспортним засобом, що є порушенням вимог ст.ст. 265-2, 266 КУпАП, а пояснення свідків, які викладені на заздалегідь надрукованих бланках, не можуть вважатися допустимими доказами.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гармаша М.Ю., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За скаржуваною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20 жовтня 2021 року о 16 год. 30 хв. керував транспортним засобом «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Петропавлівська, 12 в місті Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чимпорушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є належними і допустимими доказами по справі, а їх присутність під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом події.
Із відеозапису з місця події, який міститься в матеріалах справи вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено підстави для проведення огляду ОСОБА_1 та наслідки відмови від його проходження. Доводи сторони захисту, які б свідчили про провокацію чи упередженість працівників поліції, матеріали справи не містять.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Всупереч доводам апелянта, із дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт здійснення ним керування транспортним засобом.
Відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду ОСОБА_1 в медичній установі не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки від проведення такого огляду він фактично відмовився.
З урахуванням вище викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз