Справа №369/8951/21Головуючий у І інстанції: Перекупка Г.А.
Провадження №33/824/637/2022
04 травня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гармаша М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2021 року,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Гармаш М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення керування ОСОБА_1 транспортним засобом в зазначеному в протоколі місці та час.
Зазначає, що працівниками поліції огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки він не направлявся для проходження огляду на стан сп'яніння в заклад охорони здоров'я, про що свідчить відсутність в матеріалах справи направлення на проходження такого огляду, а також відеозапису з нагрудної камери працівників поліції. Також вважає недопустимими доказами пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони навмисно обмовляють ОСОБА_1 .
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Гармаша М.Ю. на підтримку поданої апеляційної скарги, допитавши за згодою учасників провадження з використання цифрового засобу зв'язку програмного забезпечення «Viber» свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20 червня 2021 року о 20 год. 05 хв. керував транспортним засобом «Ford Escort» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Садова, 9 в селі Крюківщина з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Як слушно зазначає апелянт, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дійсно відсутній відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, проте суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для встановлення всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та вирішення апеляційної скарги.
Зокрема, викладені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є належними і допустимими доказами по справі.
Допитана в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 підтримала свої пояснення, надані працівникам поліції та засвідчила, що в її присутності поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, проте останній від проходження огляду відмовився.
Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердив, що бачив, як ОСОБА_1 сідав за кермо автомобіля. Після його зупинки працівниками поліції відмовився пройти огляд на стан сп'яніння.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду ОСОБА_1 в медичній установі не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки від проведення такого огляду він фактично відмовився.
За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Гармаша М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гармаша М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз