Справа № 760/19769/21 Головуючий у 1 інстанції: Калініченко О.Б.
Провадження № 22-ц/824/4545/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.
11 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Верланова С.М., Мельника Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року про відмову у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів,-
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на порушення норм процесуального права. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для видачі судового наказу, пославшись на те, що згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться. Заява подана ОСОБА_1 за правилами ч. 1 ст. 28 ЦПК України за своїм місцем її проживання. ОСОБА_1 разом з дитиною була взята на облік як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого до заяви була долучена відповідна довідка. Боржник ОСОБА_2 дійсно не має зареєстрованого місця проживання, але також фактично проживає в м. Києві.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у ІТС Реєстрі територіальної громади м. Києва інформації щодо місця проживання осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не знайдено, згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться, що відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Колегія суддів вважає, що така ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до 1. 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Частинами 4-9 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 зазначала, що вона є внутрішньо переміщеною особою та разом з дочкою проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 додала до заяви копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 10 грудня 2018 року № 3009-30718, від 04 жовтня 2019 року №3009-5000207398.
Суд першої інстанції не надав оцінки вказаним обставинам та дійшов передчасного висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року скасувати, а справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Верланов С.М.
Мельник Я.С.