10 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12021111030000059 - прокурора відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2022 року, -
Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, яке було вилучено 07 січня 2022 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні за №12021111030000059 від 07 січня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме: автомобіль PORSCHECAYENNEчорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що речі, які вилучені за вищевказаною адресою не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, та немає підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді просить її скасувати та накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження №12021111030000059.
Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено судом наявність підстав в накладенні арешту на майно. Також вважає, що вилучене майно відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Накладення арешту на автомобіль в даному кримінальному провадженні є розумним і спів розмірним на даному етапі досудового розслідування. При цьому вказує і прокурор, що в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру та здійснюється розшук підозрюваних.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, думку захисника ОСОБА_6 , який просив відмовити в задоволенні апеляції, дослідивши доводи апеляції та вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021111030000059 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
В межах зазначеного клопотання орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді районного суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 07січня 2022 року в ході проведення огляду за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вул. Михайла Грушевського, буд.44, а саме: автомобіль PORSCHECAYENNEчорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя послався на те, що вищезазначене майно, не відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема не є предметом кримінального правопорушення та не має відношення до розслідуваного кримінального правопорушення №12021111030000059.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Ухвала суду має відповідати вимогам статті ст. 370 КПК України, тобто ухвала повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухвалена судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Водночас, слідчий суддя районного суду при прийнятті рішення, вказаних норм КПК не дотримався. Відмовляючи у задоволенні клопотання не надав будь якої оцінки обставинам викладеним у клопотанні органу досудового розслідування щодо правової підстави для арешту майна, достатності доказів. При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків (приховування, знищення, перетворення). Також колегія суддів зважує на ту обставину, що 07.01.2022 року постановою органу досудового розслідування вищевказане майно визнано речовим доказом.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вилучений під час огляду автомобіль використовувався особами в ході вчинення кримінального правопорушення та є речовим доказом у справі.
За наведеного, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженню задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №12021111030000059 - прокурора відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, яке було вилучено 07 січня 2022 року в ході проведення огляду за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вул. Михайла Грушевського поблизу будинку №44 у кримінальному провадженні за №12021111030000059 від 07 січня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме: автомобіль PORSCHE CAYENNEчорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, яке було вилучено 07 січня 2022 року в ході проведення огляду за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вул. Михайла Грушевського поблизу будинку №44 у кримінальному провадженні за №12021111030000059 від 07 січня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме: автомобіль PORSCHE CAYENNEчорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні за №12021111030000059 від 07 січня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме: автомобіль PORSCHECAYENNEчорного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1336/2022
Єдиний унікальний номер 357/16/22 Категорія ст. 172 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1