1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 травня 2022 року, в режимі відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон Херсонської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на такi обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати мiсце свого проживання, а саме квартиру АДРЕСА_3 в нічний час доби з 23 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня.
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, строк дії ухвали визначено до 21 квітня 2022 року.
Не погоджуючись з таким рішення, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованою.
Зазначає, що підозра є необґрунтованою, а ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Захисник звертає увагу на те, що слідчим суддею в оскаржуваному рішенні встановлено, що 08 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 384, ч. 3 ст. 289 КК України, однак вказане суперечить повідомленню про підозру, оскільки ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Окрім того, слідчим суддею порушено територіальну підсудність, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Київській області, яке розташоване в Шевченківському районі, а тому слідчий мав звернутись з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З матеріалів провадження вбачається, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 січня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021110000000015, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
08 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
21 лютого 2022 року слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
21 лютого 2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, всупереч доводам апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Незважаючи на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначено у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року)
Доводи сторони захисту, щодо невірного зазначення слідчим суддею в оскаржуваному рішенні переліку статтей, в яких підозрюється ОСОБА_6 та які суперечать врученій підозрі, колегія суддів вважає їх слушними, однак вказана підстава не є істотним порушенням КПК України, які дають підстави для скасування судового рішення, та може бути усунуто в порядку ст. 379 КПК України.
Щодо твердження захисника про порушення територіальної підсудності, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки події кримінального провадження відбувалися на території Святошинського району міста Києва, відомості до ЄРДР внесено Слідчим управлінням відділом розслідування особливо тяжких злочинів Головного управління Національної поліції в Київській області, яке розташоване у м. Київ по вул. Святошинській, 2-А. Відтак, за правилами ст. 32 КПК України розгляд клопотання скеровано до Святошинського районного суду м. Києва.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 759/3017/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/1808/2022 Доповідач ОСОБА_14
Категорія ст.181 КПК України