Справа № 753/785/22 Головуючий у І інстанції Просалова О.М.
Провадження № 33/824/1197/2022 Доповідач у ІІ інстанції Дрига А.М.
10 травня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави -
Відповідно до постанови судді, 27 листопада 2021 року о 08 год. 50 хв. по вул. Ревуцького, 29 в м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen» н/з НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, блідість шкірного покриву, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №282380 від 27 листопада 2021 року було складено до отримання висновку, а також у протоколі вказано порушення п.2.9 (а) ПДР України, проте описано, що він керував з ознаками наркотичного сп'яніння, а не в стані сп'яніння, що суперечить вимогам Закону.
Також апелянт вказує, що направлення на медичний огляд особи з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння поліцейським не складалось. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що відеозйомка обстановки та обставин подій велася поліцейськими не з моменту початку виконання ними службових обов'язків, а здійснена епізодично. Апелянт вказує, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаками наркотичного сп'яніння, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а є лише підставою, відповідно до вимог, передбачених п.12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», для направлення водія транспортного засобу до найближчого закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом його вини, оскільки на час складання протоколу, а саме станом на 10 год. 00 хв. 27 листопада 2021 року, результатів його медичного огляду, який розпочався о 09 год. 50 хв. 27 листопада 2021 року, ще не було, а долучений до протоколу висновок датований 01.12.2021 року. А крім того, ОСОБА_1 вказує, що підпис у медичному висновку щодо нього зроблено невідомою особою, натомість він з текстом висновку від 01.12.2021 року не ознайомлювався і підпис свій не ставив.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року, мотивуючи причини пропуску строку тим, що з повним текстом постанови він був ознайомлений 10 лютого 2022 року після оприлюднення його в реєстрі судових рішень.
Перевіривши причини пропуску строку, вважаю за можливе поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до початку судового засідання від нього не надходило, у зв'язку з чим вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №282380від 27 листопада 2021 року (а.с.1), у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006782, складеному о 09 год. 50 хв. 27.11.2021 року (а.с.2), відеозаписі з камери працівника поліції (а.с.3).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №282380 від 27 листопада 2021 року було складено до отримання висновку, є безпідставними з огляду на те, що на огляд його було направлено о 09 год. 10 хв. 27.11.2021 року, о 09 год. 50 хв. 27.11.2021 року його було оглянуто, а протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складено о 10 год. 00 хв. 27.11.2021 року.
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі вказано порушення п.2.9 (а) ПДР України, проте описано, що ОСОБА_1 керував з ознаками наркотичного сп'яніння, а не в стані сп'яніння, що суперечить вимогам Закону, оскільки згідно висновку №006782 від 27.11.2021 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, а відповідно до вимог п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, за що передбачена відповідність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апелянта про те, що направлення на медичний огляд особи з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння не складалось, оскільки факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння встановлено та зазначено у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006782, у зв'язку з чим щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Натомість будь-яких доказів на спростовування своєї вини ОСОБА_1 ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надав.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що та відеозапис події фіксувався не від початку та до самого кінця, то під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосував технічні засоби відеозапису, які у відповідності до вимог КУпАП долучив до протоколу про адміністративне правопорушення.
Не можуть бути взяті до уваги й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що підпис у медичному висновку щодо нього зроблено невідомою особою, оскільки зроблений у висновку №006782 від 27.11.2021 року підпис відповідає підпису ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, який останнім не оспорювався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига